Як тільки мій син пішов служити, я одразу сказала, аби невістка моя до мене переїжджала. Ми в столиці живемо і раніше вони квартиру винаймали. У мене двокімнатна, то я сама колись і настояла на тому, щоб молода сім’я окремо жила, а нині невістка сама із немовлям, все ж хоч чимось допоможу. Три місяці вона у мене і я скоро по стінам бігати почну від того, що очі мої бачать.
Неля, невістка моя ще до заміжжя обіймала дуже гарну посаду у фірмі великій. мова була як: вона в декрет не виходить з дитиною я сидітиму. Однак, коли син мій пішов країну нашу захищати усі плани різко змінились.
Я працюю і звільнятись мені не варіант. То ж син мав мене забезпечувати, а тепер невідомо що і як воно у майбутньому буде. Невістка ж заявила, що ні в які ясла малюка віддавати не збирається, її мама за кордоном, то єдиний варіант – вона залишається в декреті.
Моєму онучкові тільки два місяці. Хлопчик напрочуд активний і майже увесь день хникає. І мені дуже дивно і прикро, бо коли він засинає разом із ним може лягти спати Неля.
Я йду на роботу – вона в ліжку. Повертаюсь – вона і досі там. Може малого захитувати і спати одночасно. Якщо не спить, то каже що хоче трішки поспати, ходить і увесь час позіхає. Коли була при надії там та сама картина – постійно спала.
Я людина дієва, мені дня мало і я просто не розумію, як так жити можна. Нічого не скажу, Неля і порядок наводить і їсти готує і сама чиста і дитина, але ось це вічне спати мене дуже виводить із себе. Особливо, на тлі того, що син мій нині і постелі не має.
Розумію. що дитина мала, але я теж сина мала і точно не спала на ходу.
Як же мені вплинути на невістку. Ну не можна ж так, їй Богу. Могла б і підробляти, не все ж мій син повинен на собі нести.
Хіба ж родина то не коли двоє разом в унісон старають на спільне благо?
Так прикро, а як на неї вплинути просто не знаю.
26,04,2023
Головна картинка ілюстративна.
