Дуже боляче, коли розумієш – тебе просто використовували. І всі ці посмішки, компліменти, добре ставлення були всього лише маскою, способом отримати бажане. Від нас просто щось було потрібно; товари, гроші, безкоштовні послуги, емоційне обслуговування, наші зв’язки, можливості … Що завгодно, тільки не ми самі.
Це гірко усвідомлювати потім, коли бажане отримане, а нас залишають наодинці з нашими проблемами. І більше не дзвонять, не пишуть, нікуди не кличуть. Використану річ можна викинути. Або прибрати в комору, як дрель, яка потрібна лише в господарстві. Знадобиться – дістанемо!
Молодий чоловік запросив дівчину на вечірку. Не дуже привабливу дівчину, пишку таку, в окулярах. Ця дівчина про нього мріяла, він знав! Вона одяглася красиво, витратила багато часу на макіяж і зачіску, хвилювалася, ніч не спала. І все було чудово. Поки вона не зрозуміла, що молодий чоловік її запросив, щоб з батьком її познайомитися і отримати хорошу посаду. І з вечірки дівчина йшла одна, і гірко плакала. Хоча нічого ж не трапилося. Її просто хотіли використовувати. А це так гірко усвідомлювати.
Як тільки розумієте, що вас почали використовувати – треба йти з вечірки. І дистанціюватися у відносинах. Це вже не стосунки, це ви прислуговуєте іншій людині, служите їй, – ніби як дрель. Їй просто треба дірок насверлити, ось вона до вас і звернулася.
Наприклад, з Едіт Піаф в ресторан прийшла компанія друзів. Вони завжди з нею ходили в ресторани, хвалили співачку, співали їй дифірамби і приділяли увагу. Тільки платила за частування завжди співачка; так вже склалося. На це уваги ніхто не звертав, справа ж не в грошах, не в частуванні, чи не так? Справа в дружбі! І одного разу Едіт Піаф замовила для всіх в ресторані картоплю. Просто картоплю. “Хочу, – каже, – просто картоплі. І друзям моїм принесіть те ж саме!”. Друзі були при грошах, не жебраки. І спокійно могли самі собі замовити їжу. Але вони так розгнівалися і просто остовпіли, коли їм картоплю принесли, що одразу все стало зрозуміло. Вони просто користувалися грошима співачки. І платити за себе навіть і не думали…
Читайте також: Одного разу той, хто робить вам зло, буде просити вас про допомогу
Зрозуміти, що нас використовують, дуже просто. Людині постійно від нас щось треба. Вона може навіть і не просити, – ми самі даємо. Надаємо послуги, даруємо, чайник ставимо і рахунки оплачуємо. Можливо, і дифірамби співаємо. Спробуйте один раз відмовити чемно. Сказати: “я зараз не можу це зробити. Немає можливості!”. І подивіться на поведінку свого знайомого. Якщо він нормально сприйме відмову, вибачиться і запитає, чи потрібно і нам допомогти, – все в порядку. Якщо ж надується, розсердиться і втратить до вас інтерес, – все зрозуміло. На жаль, все зрозуміло. Ми – дрель. Або інша корисна річ, яка лежить в темному кутку до пори, до часу.
А в особистому житті ми беззахисні. Ми довіряємо за замовчуванням, ось в чому справа. Ми любимо, тому і готові віддавати, погоджуватися. жертвувати. Але якщо занадто довго і багато доводиться жертвувати, теж варто задуматися – чи люблять нас? Або теж використовують, як корисну річ. Яку викинуть, як тільки вона стане марною…
Автор – Анна Кір’янова(психолог)
Опубліковано 2 лютого 2019 року
