fbpx
Суспільство
“Зараз у нас Саша: “Мамо, приготувати тобі каву?” Боженька маму без кави не залишив” – історія осиротілої родини з Лиману

Галина та Андрій Манько вперше втікали від російської військової агресії в 2014 році, тоді втекли в Лиман і з шахтаря та банкіра перекваліфікувалися в міні-фермерів: завели свиней, домашню птицю, город.

Коли росія посунула далі, Галина з дітьми втекла в Дніпро, а далі в Івано-Франківськ, проте, чоловік навідріз відмовився евакуюватися.

“Він казав: “Я вже надто старий для того, щоб починати все життя спочатку”, — розповідає Галина Манько.

Чоловіку мало бути лише 50 років, але він прагнув захистити свій дім. Він їй телефонував та розповідав, що вдома “дуже голосно”.

“Списатися з ним було неможливо, бо інтернету там не було. Дзвонив Андрій щодня. Ми домовилися з чоловіком, що він телефонуватиме о 9:00, тому що треба було їхати велосипедом далеко, щоб знайти зв’язок”, — розповідає Галина.

Галина каже, що чоловік не вийшов на зв’язок ні 19 травня, ні на наступний день, а потім задзвонив невідомий номер.

“Він допомагав сусідам принести газовий балон. І там почався обстріл. А вони далеко від підвалу були… Коли чоловіка не стало, мені дзвонили всі сусіди й казали: “Він так нам допомагав. Він був справжній герой”. Мені так у Vіber писали. Багато людей писало”, — розповідає Галина.

Галина каже, що не знає, де його «влада» поховала.

“Окупанти вже через тиждень чи через два робили самі це поховання. Але навіть зараз я не знаю, де він похований. Сусіди казали, десь на новому кладовищі. Яке там нове кладовище — я не знаю”, — каже Галина.

Подружжя виховувало троє дітей, двоє рідних , і прийомний Сашко. Жінка каже, що не могла розповісти їм правду, з цим допоміг священник, де вони перебувають.

“Сашко переживає глибоко всередині. Він — в собі. Але вечорами, коли ми спати лягали (ми ж — у церкві, нас — 50 людей, матраци один біля одного), то він чекав, коли всі заснуть, і тоді ми розмовляли. Багато розмовляли – до першої, до другої ночі. Розмовляли, пам’ятали як що було. А Настя не розмовляла. Вона — все в собі”, — розповідає жінка.

Жінка каже, що чоловік завжди зранку робив їй каву і тепер цю місію взяв на себе Сашко.

“Зараз у нас Саша: “Мамо, приготувати тобі каву?” Боженька маму без кави не залишив”, — ділиться Галина.

За матеріалами Суспільного.

Фото: колаж.

You cannot copy content of this page