Номер незнайомий, певно сплутали з кимось. Жанна не буде відповідати. Проте абонент дуже наполегливий: «Кицю, я чекаю». Колись вона б відповіла і розвела цього хлопця поїхати бозна-куди на здибанку і не прийшла б, потім читала б подругам гнівні повідомлення чи включала розмову на голосник. Але зараз вона має себе чим зайняти – у неї нарешті справжні стосунки. Такі як мають бути – побачення, квіти і довгі розмови про все на світі.
«Ви помилилися номером» – відписала з душевної доброти, бо кожен має мати шанс достукатися до потрібного абонемента.
Вони вже виходили з кафе, коли спогад шулікою влетів в думки. Ці цифри! Вони дуже знайомі! Колись вона їх знала напам’ять!
Нічого не сказала Дмитру, бо це було так давно і вже не важливо. Вона це пережила і переболіла. А колись полетіла б на кінець світу через таке повідомлення.
Тоді Віталік був сенсом її життя. Такий гарний, загадковий. З ним було цікаво. Ті кілька тижнів перевернули її життя з ніг на голову – вона брала лікарняні аби провести з ним зайву хвилину, смажила яєчню і варила каву, просто лежала поряд. Це було так класно. А потім він зник. Вона чекала на зустріч, потім на дзвінок, далі молила про повідомлення. Його не було. збирала остатки гордості аби не подзвонити першою, але не змогла. Він відповів на дзвінок так, ніби вони хвилин десять тому говорили, а не пройшло два тижні.
Приїхав. Залишився. Далі знову пропав. Вона протрималася три тижні. Подзвонила і він знову приїхав. Це було таке полегшення. Він поруч. Переживання закінчилися. Він поруч.
– Ти неймовірна, – шепотів він, а вона так старалася бути неймовірною лиш би він знову не зник. Даремно.
Вона вистежувала його через соціальні мережі, годинами сиділа в їхньому кафе в надії побачити, ходила тими ж маршрутами і заглядала в кожен бар.
– Забудь його, – радили подруги, – Переключися на когось іншого, бо ти так довго не витримаєш.
Добре. Переключилася на якогось першого ліпшого з бару. Не помогло. Зранку відчула таку відразу і вона посилилася, коли побачила, що чоловік напихає обручку на палець.
Закрилася в квартирі і не виходила. Всі чоловіки одинакові – кидають тебе незалежно від того наскільки ти класна. То який у цьому всьому сенс?
– Є сенс жити і мати гроші на їжу – додавали оптимізму подруги.
І то правда. Залізла в роботу з головою, приходила виснажена, падала і засинала. Нічого не чекала від життя. Ще мріяла, але з часом Віталік перестав бути об’єктом тих мрій. Потім вона зустріла Дмитра і вони почали зустрічатися смакуючи зустрічами, розмовами. І той після смак їй подобався.
І ось повідомлення про зустріч на одну мить. Тому чоловікові хочеться абсолютно банального і за нею вибір чи погодитися. Поринути в таку солодку ілюзію, яка всього на кілька хвилин чи відмовитися і мати душевний спокій назавжди. Вибір очевидний для Жанни тепер. Бо вона перелюбила. Час справді вгамовує почуття.
Вона заблокувала номер і домовилася зустрітися сьогодні з Дмитром. Пора відкритися для нового етапу і якщо не вийде цього разу, то обірвати все одразу, обрубати і рухатися далі, бо вона варта цього. Варта кращого.
Фото ілюстративне.
