14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василія Великого, Обpізання Господнє і перший день нового року за старим стилем, пише 24 канал.
Про історію свята і традиції у цей день – читайте далі.
14 січня – Василя
Василій Великий – архієпископ Кесарії Кападокійської, вселенський вчитель Церкви (IV століття нашої ери). 14 січня вшановують його пам’ять. Церковні джерела характеризують Василія Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: “Скільки віднімеш від тiла, стільки додаси сили душі”.
Також Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий Рік, зазвичай, приносить до хати щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, тому й посівати їм не годиться.
Особливість богослужіння в цей день полягає в тому, що звершується Літургія, написана самим святителем. Вона — перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене у певні дні року. Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого відрізняються від Літургії Іоана Златоуста більш об’ємними молитвами і протяжною мелодикою піснеспівів.
Обpiзання Господнє
14 січня за новим стилем Православна Церква святкує Обpiзання Ісуса Христа. На восьмий день після наpодження Ісуса, за єврейським звичаєм, відбувся обряд обpiзання Христа, після якого дитині й дали ім’я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, – Ісус.
Читайте також: Народні прикмети на Старий Новий рік: що не можна робити та за чим стежити
Перший день нового року
Цього дня звершується молебень на новоліття. За старим літочисленням 14 січня випадав перший день нового року. Справа в тому, що православна церква живе за юліанським календарем, тому що життя й діяння Господа нашого Ісуса Христа відбувалися в часи, коли діяв саме юліанський календар. В його основі – так званий “літургічний” рік. Його розбіжність з новим, григоріанським календарем становить 13 днів, тому й Новий рік православні християни святкують не з 31 грудня на 1 січня, а з 13 на 14 січня.
З святкуванням Старого Нового року пов’язують багато прикмет та звичаїв. Наші пращури спостерігали за навколишньою природою та визначали погоду на наступний рік, також існує безліч народних вірувань, які так чи інакше стосуються свята, пишуть Українські Новини.
Вважалося, що у цей день не слід вимовляти слово “тринадцять”, а також рахувати дрібні монети. Кажуть, рахунок монет принесе сльози на весь рік. Також багато хто досі вірить, що на старий Новий рік та у Василів вечір не можна нічого давати в борг, інакше весь рік в боргах проведеш.
Існує і більш дивна прикмета – якщо 14 січня винести сміття, то й щастя з хати винесеш. Забобонні люди вірять, що в перший день Старого Нового Року до хати першим обов’язково повинен увійти чоловік, саме тому посівати ходять тільки хлопці.
Опубліковано 10 січня 2019 року
