Кирило та Мефодій походили з Македонії, зі знатного роду. Спілкування з Богом через молитву та духовну освіту стало для них потребою ще в юності. Тому невипадково Мефодій, а за ним і Кирило залишили світське життя і стали ченцями на горі Олімп.
Молодший з братів, Кирило, вважався одним з найосвіченіших людей свого часу, тому братам не судилося насолоджуватись монастирським затишком – їх часто викликали для звершення відповідальних місій. Однією з них стала проповідь Євангелія серед хазар, на яку брати вирушили за проханням візантійського імператора.
Дорогою до своєї місії брати проходили повз Херсонес, де віднайшли мощі священномyченика Климента, папи Римського. Також у Херсонесі вони знайшли Євангеліє й Псалтир, написані «Руськими літерами», а разом із тим чоловіка, який розмовляв руською та зміг навчити цієї мови і їх.
Невдовзі імператор покликав святих братів до Моравії, де потрібно було проповідувати Слово Боже слов’янською мовою. Їхню працю з ненавистю і осудом зустріли німецькі єпископи, які вважали припустимими богослужбовими мовами лише латинську, єврейську та грецьку. На це Кирило й Мефодій зауважили, що в Євангелії сам Господь Ісус Христос закликає: «Тож йдіть та навчіть усі народи…»
Просвітителі з молитвою та постом взялися за цю важку та відповідальну місію. Вони склали слов’янську абетку і переклали Євангеліє та богослужбові книги. За літописними переказами першими словами, написаними слов’янською, стали рядки з Євангелія від Іоанна Богослова: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово». Відбулася ця знаменна подія 863 року.
Але протидія з боку латинських єпископів продовжувалася. Тому, щоб заручитися підтримкою Римського папи, Кирило та Мефодій принесли в Рим частку мoщей священномyченика Климента, після чого папа Адріан підтримав діяльність братів-просвітителів та благословив проповідь і богослужіння слов’янською мовою.
Читайте також: ПРИТЧА-РОЗПОВІДЬ “ПРО ДОБРІ СПРАВИ”
Відтоді слова Євангелія та Божественної літургії лунають у світі мовою, зрозумілою усім слов’янським народам, та стають щедрим духовним джерелом, з якого ми почерпаємо Життя Вічне.
Головний заклик сьогоднішнього дня для кожного з нас – активно користуватись подарунком святих Кирила і Мефодія, тобто якомога частіше гортати сторінки Нового Завіту, щоб Слово Христове входило в нашу свідомість, закарбовувалося на серці, та втілювалося у житті відповідними вчинками любові.
