Ми зі сватами ще до весілля домовились молодій родині придбати квартиру. Ні ми, ні вони, не могли потягнути повної вартості житла, тож у борги залізли, але двокімнатну квартиру таки придбали.
Ми із чоловіком тепер на двох роботах працюємо, аби мати змогу виплачувати щомісячні внески по кредиту і ще й самим якось виживати. Невістка із сином теж не байдикують, як і свекри. Важко усім, але ми знали на що йдемо.
Я цього літа на заробітки у Польщу зі свахою їздила. Ми у тих полях, мало ж не полягли так нам важко було, але суму привезли гарну. Якщо ж я нормально після того, то у свахи негаразди зі здоров’ям почались. Тепер ті гроші по спеціалістам розвозить. Виявляється не можна було їй так важко працювати.
Син мій вдень працює, а вночі таксує. Спить по три чотири години і то в машині, адже не хоче замовлення прогавити хороше. Невістка також підробляє ще. Все заради того, аби швидше б уже з боргами розплатитись.
Але, минулої неділі я побачила таке, що мене геть із колії винесло. Я тепер і не знаю, а заради чого усе це. Виявилось, що доки ми собі у всьому відмовляємо їмо макарони із піджаркою, невістка моя про себе “любу” не забуває.
Я в неділю у сина на гостині була. Рушник у ванній кімнаті у мене впав у воду, то я новий вирішила із шафи дістати і повісити. Невістка із сином, саме щось оплачували через комп’ютер, то я не хотіла їх відривати.
Відчиняю я шафу, дістаю рушника і бачу, що там щось за стосом рушників є. Ну цікаво ж! Поглянула на свою голову. А в невістки там косметика складена. Креми лосьйони і якісь маски, там тих тюбиків пляшечок і баночок штук із двадцять.
Я ще здивувалась, чого то воно там. Покрутила в руках, фірма мені була не відома. Поклала все на місце і забула.
Згадала я нещодавно про те все, коли почала невістці подарунок до свят шукати. Ну, думаю, придбаю їй із тієї серії косметики щось. Ввела назву і отетеріла. 2500 за крем. Подумати тільки, я й не знала, що такі ціни за крем для обличчя існують. Але то найдешевший, бо там є дорожчі.
Математиком не потрібно бути, аби зрозуміти що у неї там тисяч на 50 за рушниками складено. Не дивно, чого заховано те все, бо питань виникає дуже багато.
Краще б я того не бачила, бо тепер місця собі не знаходжу від образи і обурення. Не знаю, як тепер і бути і що робити. Розповідати сину? Свасі? Чоловіку?
Не хочу своїм язиком розбрат вносити, але й мовчати у цій ситуації не бачу можливості.
На носі новий платіж і я не маю ніякого бажання його вносити, але ж і вибору не маю, бо пообіцяла сину допомагати.
От як бути?
Головна картинка ілюстративна.
