Мама і тато у нас із братом досить цікаві люди. За ними цікаво спостерігати зі сторони, як серіал дивишся, але жити і постійно спілкуватися – дуже велика та невдячна праця. Мама здатна з мухи роздмухати не одного, а декілька слонів, все-таки їй варто було виконати свою мрію і стати актрисою, всі драматичні ролі були б її. А у тата все буде так, як сказав він, або ніяк. Навіть якщо вже сам розуміє, що не має рації, його це не зупинить.
Як за таких батьків ми примудрилися вирости спокійними і врівноваженими, для мене досі загадка. Шкільні роки волію не згадувати зовсім. Зате тепер я точно знаю, як ні в якому разі не можна поводитися зі своїми дітьми. Зараз іноді прослизають мамині нотки, але одразу йду думати над своєю поведінкою, бо не хочу ставати на неї схожою.
У нас з братом характери різні, я більш спокійна – помовчу, послухаю, покиваю, а потім все одно зроблю по-своєму. Брат же більше схожий на батька, до останнього доводитиме свою правоту, долатиме стіни і відстоюватиме свою правду. Мої поради, що можна промовчати і позбавити себе купи негараздів, він ігнорував.
Ми з братом, незважаючи на різницю характерів, спілкуємося чудово. А ось з батьками у нього стосунки з кожним роком псувалися все більше і більше. Найбільшою причиною стало весілля брата. Там історія закручена, як бразильський серіал.
Він з першого курсу зустрічався з дівчиною, але стосунки у них були як вулкан, то рівно і тепло, то каміння та попіл на всі боки. Розходилися і сходилися вони регулярно, а на останньому курсі розлучилися. Іра, дружина брата, тоді дізналася, що вона в при надії, але з гордості та образи не стала нікому нічого говорити, твердо вирішивши що дитина буде лиш її.
Але стану свого не приховала, братові про це донесли. Він зрозумів, що швидше за все скоро стане щасливим татом. Ірина довго відпиралася, але брат таки з’ясував, що це його дитина.
Спочатку вони думали, що він просто братиме участь у її вихованні, але закінчилося все пропозицією, яку Іра із задоволенням прийняла. Насправді вони дуже один одному підходять, а характер поліпшатся з роками. Я була за них рада. Чого не можна сказати про батьків.
Тут тато і мама несподівано одностайно в позу стали і заявили, що син їхній не буде їх дитиною, якщо візьме Ірину за дружину. А брат уже все вирішив, тому сказав батькам просто, що це їх вибір і він тут нічого не зробить.
Тато і мама такого явно не очікували. Робили все, аби син все ж повернувся до них і забув про свою кохану, але той не зважав і просто робив так, як вважав правильним і потрібним.
Десять років пройшло. Батьки не молодшають і вже дуже сумують за сином. хочуть познайомитись з онуками. Але брат гордий, каже, що то їх вибір і все тут.
Мама просить привести тихцем братових дітей до них, аби познайомитись, адже вони часто у мене бувають. А я й розгубилась. З одного боку, батьків щиро шкода. З іншого – брат на таке згоди не дає і говорить дітям, що у нього батьків узагалі немає.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
Популярні статті
- Чoловік мовчки провівши рукою від лoба до нiг, довго беззвучно молився. Врешті тричі її перехрестив і став відходити. – Хто ви? – Люся безсило гукнула йому. – Я лiкувався від paкy. Усі, хто був зі мною у палаті, пoмepли. Вuжuв лише я. Не переживайте, опepaція пройде успішно, ви дуже скоро встанете на нoги
- Ми разом пішли на кухню. Я ледве добралася туди, тому свекруха сама зголосилася заварювати каву. У цей час діти сестри чоловіка розносили мою квартиру. Вони за кілька хвилин відсутності бабусі рознесли вщент мою улюблену вазу та спробували сховати уламки за шафу. Поки я цю справу прибирала, якийсь чоловік заніс у квартиру двоярусне ліжко. Я одразу прокинулася, зажадавши пояснень
- На Донеччині 8-річна дівчинка, на яку впaлa бетонна стіна, пoмeрлa в лікaрні
- Знаєте, я завжди товаришувала із власною головою. Але останнім часом мені здавалося, що хтось буває в квартирі під час нашої відсутності. От чесно, приходиш ввечері додому і помічаєш, що деякі речі не на своїх місцях
- Цілий місяць Оксана робила на матері непоганий товарообіг, хоча добре знала, що тій заради цих покупок доводиться на всьому економити. Одного разу зовсім випадково матір новоспеченої “бізнеследі” дізналася, що в інших реалізаторів цей пpeпapaт коштує значно дешевше. – Ти забула, що таке совість, – сказала вона дочці, – краще б я не дізналася, як дешево продала ти мою любов