Біла, мов стіна, Софія стояла напроти вікна. Спина пряма, погляд впевнений і рішучий. Поруч бігала сусідка Ліда і постійно повторювала: «Що ти накоїла? Як ти могла? Це ж твій син. Оступився, помилився, але то ж твоя дитина». Софія не чула. Вона знала що зробила правильно. Інакше і не можна. Особливо зараз.
— Мамко! Заживем! – сказав вранці Валерій потираючи руки. – Ми з мужиками таку тему маємо. Мамко, піднімемось, мамко. Бутерброди з чорною ікрою їстимемо.
Софія здивовано поглянула на сина. Три дні просидів у ванній, навіть за хлібом не могла вмовити вийти, потім зник на два дні, а сьогодні ось таке піднесення.
Спочатку зраділа – син заспокоївся, тепер хоч за нього можна не хвилюватись, а потім почав доходити сенс ним сказаного. У нього ж ніколи і копійки у кишені не було. Ото як Софія пенсію отримає і виділить йому дві сотні, ото і вся його каса. А тут ікра чорна. Захвилювалась, мало що з ним? Кожен по різному переживає теперішню ситуацію.
— Мамко, ти казала, що грошей не має. На тобі сім тисяч на дрібні витрати. Не економ. Бери що бажаєш і знайдеш, я ще грошей принесу.
Софія ще нічого не зрозуміла. Чомусь подумала, що заробив, але потім здивувалась: де? Зараз? За два дні відсутності? А тільки потім звернула увагу на його руку. Ні не на руку – на годинник. Вона такий бачила. Точно десь бачила, вірніше на комусь.
Здогад блискавицею освітив відомість. Душенька вірити не хотіла зовсім. Не міг він. Як? Це ж її син. Вона його виховала. Слова стали і ніяк не могли вийти назовні:
— Федор Іванович виїхав… Годинник його. Я пам’ятаю, коли мені зле було, він прибіг і рятував мене. Той годинник його. Де ти взяв?
— Чуєш, мам, – сказав одразу підскочивши зі стільця, – зараз кожен виживає як може. Ти жалілась, що грошей нема – я приніс. Яка тобі різниця де я їх узяв. А тому професору той годинник геть не потрібен. Бачила б ти його хату…
Софія не дослухала. Поклавши телефон у кишеню вийшла до сусідки Ліди поверхом вище. Пішла сходами. Дорогою зателефонувала куди було потрібно.
Поки закипав чайник Ліда щось розповідала, ділилась останніми новинами:
— Три квартири повністю вичистили у нашому будинку. І як знають кого немає? Це ж хтось повідомив.
Софія слухала і не чула. Вона знала, що все зробила правильно. Зараз правильно. А колись, виховуючи такого любимого, єдиного і неповторного сина – вона помилилась.
Анна К.
