Без категорії
Лідія, молода жінка, висока, ставна, з пишним кучерявим волоссям, передобідньої пори йшла до магазину. Раптом попереду з провулку з’явилася парубоча постать, що заточувалась з боку в бік. «Знову
Баба Саня душу вклала в Іруню, внучку від дочки-одиначки. Ще б не вкладати: вважайте, з пуп’янка випестувала. Рідний батько дитини після її народження «кудись повіявся», а мати «як
Те ніжне почуття між мною та вродливою сільською дівчиною зародилося в стінах професійно-технічного училища міста Охтирка. Тоді, в сімдесятих роках, понад усе цінувалися щирість і скромність. Ситцева сукенка,
Успіхами сина Петро Данилович не міг натішитися. Василь закінчив школу із медаллю, а інститут — з відзнакою. Працювати залишили в Києві. Через п’ять років обійняв відповідальну посаду, а
Ліда збирала сина в дорогу. Два літніх місяці промайнули як один день: час повертатися Сашкові на навчання. Четвертий рік він гризе граніт науки в одному з харківських вишів.
Сім літ спокути Інколи ми зовсім не контролюємо себе, не цінуємо найголовнішого, того, що посилає нам Господь, розмінюємо кохання і щастя на дрібниці та хвилинні слабкості. А потім,
Таємниця однієї жінки. Вона сиділа в невеличкому затишному ресторані одного з великих американських міст. Тут готують смачні стейки з м’яса, яке привозять із штатів Середнього Заходу. Там воно
Мирослава познaйoмилася з Віктором на дні народження своєї подруги Світлани. Він одразу впав їй у вічі. Симпатичний, елегантний, впевнений у собі, він весь вечір запрошував її до танцю.
Катерина рано лишилася удвох із сином – чоловік пристав до молодої вдовички у сусіднє село. Зазнала сама з дитиною біди і гоpя, але виростила, Богу дякувати, не гірше
Лідка навчалася у десятому класі. Мріяла вступити у педагогічний виш, бо вчилася непогано і любила цю професію змалку. «Навчати дітей – це так цікаво», – часто говорила. Тому