— Донечко, — кажу, — на зарплату я собі куртку купила. На роботу нема в чому ходити… А вона мені у відповідь наче відрубала: «Поспішила ти з курткою!» І кинула трубку. Посварилися ми через цей дзвінок
Осінній день зігрівав містечко теплом, розкидаючи по деревах перші павутинки бабиного літа. Ольга Іванівна поверталася з роботи додому. Біля під’їзду будинку на лавочці вона побачила сусідку, тьотю Ганю.
Якось Вадим приїхав до Люби і запитав: «Чи згодна вийти за мене заміж?». «А я ж не сама, — відповіла, — дитину не покину». «Оля буде моєю донечкою…» Побралися. А невдовзі — бiда
Сині очі Вадима випромінюють доброту. Розмовляю зі своїм колишнім учнем про життя, про родину. Урівноважений та спокійний, він довго не одружувався, приглядався, кого вибрати в пару собі, щоб
До останнього я була впевнена, що мене просто не впізнали: коли ми з Вовою зустрічалися, виглядала я по іншому. Молода, красива веселунка. А зараз? Втомлена мати-одиначка, якій за щастя урвати кілька тисяч. На тому весіллі були всі: дідусь і бабуся моєї Діани, її тітка і дядько, двоюрідний брат і тато в ролі нареченого. І я, дівчина, що бігає з підносом між столами
Підробляю офіціанткою на виїзних банкетах. А що поробиш? Дочку одна виховую. Її батько пішов від нас, коли довідався про майбутнє батьківство. Aліменти платить, і на тому дякую. З
Настя випросила в шефа відрядження до міста, в якому жив Ігор. Ну, а там довідалася, що її обранець, який при кожній зустрічі обіцяв одружитися, давно має сім’ю, двох прекрасних доньок, у своїй фірмі на хорошому рахунку
Настя спізнювалася на роботу. І все через отой кольоровий сон. Сьогодні їй таке наснилося… Ніби у їхньому скверику, що напроти будинку, хтось блідо-рожевими стрічками поперев’язував сірі гілки дерев.
Наостанок чоловік мені сказав: – Тільки скажи, і я залишуся з тобою і Сашенькою. Просто навряд чи я зможу тобі в очі дивитися після такого. Тобі доведеться жити з людиною, для якої ти номер два
Познайомилася я з Ігорем на весіллі подруги. Почали спілкуватися. Залицявся він до мене красиво, довго завойовував мою прихильність. У ті часи я відносин побоювалася. Нарешті, він зробив мені
Невідомо, скільки б продовжувався такий стан, але Алла одержала запрошення до нотаріуса. І дізналася, що і дачу, і «Волгу», що залишилася після батька, і всі сімейні цінності мати заповіла Вадиму. Документ був написаний того дня, коли Алла пішла до Олега
Повідомлення Алли про те, що вона покохала іншого і хоче розлучитися, Вадим серйозно не сприйняв. Алла росла єдиною дитиною в сім’ї, не знала ні в чому відмови. Батько
Якось, занудьгувавши у квартирі, вирішив піти по Ліду. В інститутському актовому залі нікого не було. Навколо – тиша. Він з цікавості пройшовся коридорами, роздивляючись на стінах портрети відомих з дитинства акторів. І тут почув знайoмий сміх із якоїсь аудиторії. Вадим зaкaм’янів. Через мить оговтавшись, тихенько відкрив двері, звідки доносилися голоси, і та картина, що побачив, ще й дотепер стоїть перед очима
Іноді доля вимальовує такі сюжети! Оце Господь звів, оце доля… Вадим сидів на лавці у дворі і чекав Катю, хоча, знаючи доньчин характер, розумів, що вона не повернеться
Чоловік весь вечір мовчки просидів біля телевізора. Напевно, я втратила коханого. Не витримавши такої напруженої атмосфери, я пішла спати сама. Хвилин через 20 він теж ліг. Але так нічого і не сказав мені. Коли він почав сопіти уві сні, з моїх очей полилися сльози. Навіть не уявляю, що тепер робити. Невже він справді весь час думає про іншу жінку? Як довго я цього не помічала?
Зі щоденника дружини: Сьогодні я почала помічати, що мій чоловік поводиться якось дивно. Мені здається, що я йому байдужа. Наприклад, ми вирішили ввечері піти у наш улюблений ресторанчик.
– Де це заведено, щоб на побачення ходити з подругою? А як заміж вийдеш, то що вона має жити з тобою, щоб їй не скучно було? Та й розумна подруга сама знає своє місце. Оксаночко, знаєш, як у пісні співається: «Ти відкрий подрузі двері, але серце їй своє не відкривай». А я тобі скажу, що інколи й двері не треба відкривати
Мамине серце може розпізнати недобрі наміри щодо її дитини заздалегідь. Часом варто прислухатися, до материнських порад! Вже давно загоїлася сердечна рана в Оксани, проте зустрічі з Юлею їй
— Яка це була зустріч! — і очі літнього чоловіка спалахують такою ніжністю і радістю. — Вимріяна, вистраждана, бажана і випрошена в долі! Звичайно, в житті всього було: і сперечались, і пробачали, якщо щось не так, але ми не зраджували одне одного
Жовте осіннє листя тихо падало на лавочку, прикриваючи зів’ялу квітку. І нікому з перехожих не було діла до цієї засохлої гілочки хризантеми. Лежить вона, то нехай і лежить.

You cannot copy content of this page