Без категорії
ВІЧНІСТЬ Кажуть, що на Різдво відчиняється Небо і душі помepлих сходять на землю… –Йди, Олесику, вечеряти… Вже-м усе зготувала… Ох, йой, день той швидко пролетів, але видиш, усе
…Коли останній подарунок, блакитна чашка з довгоносим жирафом, була запакована і перев’язана бантиком (нехай Галька онiміє від неї!), я встала з-за столу. В очі впав аркуш з написом:
Максимкова мрія – Хлопче, чому ти до цього часу не в ліжку? – запитала, заглянувши до спальні, вихователька у Максимка, який сидів на підвіконні і задумливо дивився у
Шлюб – це надзвичайно трудомістка щоденна робота. Незалежно від тривалості сімейного життя, від обох партнерів потрібне терпіння, сила волі і нескінченна любов і ніжність, щоб крихкий союз не
ЯКБИ ЖИТТЯ ПОВЕРНУТИ НАЗАД… Степан розплющив очі. Глянув у вікно. Глибока ніч надворі, а він уже прокинувся. Хоче заснути ще, але де там: спогади й невеселі думки не
Було вже далеко за північ, а Сашко іще стояв у дворі і, задравши голову, дивився на зірки, що мерехтіли в темному небі. Місяць тому на день народження Іванни,
Ви знаєте тих нечисленних люблячих і дбайливих друзів, які завжди поруч, не дивлячись ні на що? Ну ось, я була тією самою людиною. Завжди жила, дотримуючись правила, що
Ми з дружиною жили в невеликому шахтарському містечку. Жили ми дуже дружно. Було тоді у нас троє дітей, троє синів: п’ять з половиною років, три з половиною роки
Свого часу Ірина дуже гнівалася на матір за те, що вона посміла бути щасливою по смeрті батька. Минуло сім років, відколи його не стало, але дівчинка, стиснувши зуби,
Якось я вирішив зpадити дружині. Наш шлюб як раз переживав не найкращі часи – буденність, діти, суперечки. Ну, а тут нова співробітниця, така молода, життєрадісна, не обтяжена побутом