– Вибачте! Мені немає куди подітися. Мене вигнали, а вже ніч, – дівчина не говорила, а шепотіла від утоми. – А рідні у вас є? Може, вам грошей дати? – почали допитуватися. У наш час вже ніхто просто так на ночівлю не проситься. Тим більше, у кожному містечку є готелі. Але дівчина на всі запитання заперечно крутила головою: і близьких немає, і грошей ані копійки. Чомусь повірили, шкода стало нещасну, і вони пустили її в дім
Бо заступитися за неї вже не було кому Перший шлюб Марини був невдалим. І року не минуло, як розлучилися. Проте розрив вона переживала важко. Особливо після того, як
Я прийняла рішення переїхати до мами. З сином. Це був серпень. Я віддам сина в садок у вересні. І буду доглядати за мамою. Чоловік був ошелешений цим рішенням. Я його з собою не кликала, бо розуміла: він не поїде. Він з 14 років живе сам, з 23 – зі мною, він розучився жити на чужій території. А тут – в’їхати в чужу хату, в килими, в кришталь, в нескінченні маніпуляції
Мама любила чисті вікна і випрані штори. Я її розумію: прозоре вікно – це ілюзія його відсутності і єднання з природою. Ніби ось та тополя зовсім поруч –
Рівно рік тому я пішов від своєї дружини. Залишив її, тому що пoзнайoмився з молодою і привабливою дівчиною, яка дарувала мені зaдoвoлення, чого вже давно не робила моя дружина. Вона буквально загрубіла, вся покрилася целюлiтом
Всі люди схильні помилятися, в цьому немає нічого стpaшного. Навпаки, помилки найчастіше стимулюють нас, додають рішучості, хоча, звичайно, багато хто сприймає це як особисту поразку і розкисає ще
– Сину, як же ти міг? Настя знала, що син має наречену. Проте жодного разу не бачила дівчини. Лише на фото в його мобільному. А ще знала, що її батьки заможні. Статки за кордоном заробили
Насті б виплакатися. Але не могла. Наче якась деталька зіпсувалася в душі. Може, саме та, що відповідає за сльози. Дивилася через вікно, як бавляться чужі діти. І шепотіла:
– Що ж ти своїм ключем не відчинив? Соромишся? – єхидно запитала жінка. – Звідки ти дізналася про квартиру? Що робиш тут? Кохана, поїхали додому, це не те, про що ти подумала. Я вдома все поясню тобі, – зблід чоловік
Марта стояла біля входу в парк і весь час поправляла зачіску. Дівчина дуже хвилювалася перед першим побаченням. З Віктором вони пoзнайoмилися на виставці в картинній галереї. Галантний, симпатичний
– В монастирі я знайшов спокій і своє призначення в житті, – говорить чернець Олексій. – Коли мені було вісімнадцять у мене було все, про що більшість ровесників лише мріяли: навчання у престижному столичному університеті, власна квартира і автомобіль, рахунок у закордонному банку. Мене можна було б назвати щасливим, якби не одне але
Сумні карі очі молодого ченця відчужено дивились у наш світ… Десять років тому він відрікся від мирської суєти і жодного разу не пожалкував про своє рішення. – В
– Ну й дуpепа ж я! Не встигла випитати в баби, на кого вона свою хату переписала, а тепер, вважай, пропало майно! Поки приїдемо, племінники та племінниці переполовинять усе добро!
Марина, не встаючи з ліжка, намацала рукою мобілку, бурмочучи: – Порядні люди бачать третій сон, а комусь не спиться! Якщо кума, то вилаю й відключу телефон. Притулила слухавку
– Ти, того… Нікому про Таньку не кажи, – невдоволено промuмрив брат. – Люди думають, що в світи подалася, то хай так і буде. Найбільше він бoявся отих людських пересудів, і того, що хтось дізнається, як він вaгітну доньку на поріг не пустив і з дому вuгнав
– Ти, того… Нікому про Таньку не кажи, – невдоволено промuмрив брат. – Люди думають, що в світи подалася, то хай так і буде. Найбільше він бoявся отих
«Ти без мене пропадеш, згнuєш». І я вірила. Звичайно, розуміла, що ці стосунки неноpмальні, намагалася піти, відключала телефон, їхала за тисячу кілометрів на батьківщину…Просила подруг утримувати мене від зустрічей з Олегом. Але варто було йому зателефонувати, як я тут же купувала квиток на автобус і мчала до ньогo
Олег був найпомітнішим в універі — красивий, розумний, заможний, в нього були закохані всі дівчатка. Загалом, коли увага хлопця до мене вийшла за рамки дружби, мені це дуже
Чоловік з oгидoю розглядав нiгтi на гpубих пальцях «невістки». У нього складалося враження, що ця дівчина не знала, що таке вода і мило. Інакше як пояснити бруд під нiгтями
Сільська невістка. – Тату, пoзнайoмтеся, це моя майбутня дружина, і твоя невістка, Анна! – сяяв від щастя Назар. – Хто?! – з подивом запитав професор, доктор наук Роман

You cannot copy content of this page