Без категорії
Мене до сліз вразив лист на чужину «Тільки не плач, мамусю». То наче моя внучка писала. Неможливо передати словами мій бiль від того, що вона, дівчинка, росте без
— Ви не мусите писати про мене, — голос у слухавці починає тремтіти. — я просто хочу виговоритися… — Говоріть… — Ви ж, напевне, не маєте часу. …Часу
Синьоока й чорноброва Зоя з родимкою на лівій щоці народилася в багатодітній сім’ї Карпа й Одарки. Мали вони п’ятеро дітей (троє хлопців і дві дівчинки) і стареньких батьків.
На мене дивилася… я. Але трохи інша: руде нечесане волосся, металеві сережки у вусі, брудний светрик, старезні джинси. Те, що сталося зі мною, напевно зацікавило б режисерів і
Я ВИРОСЛА в сім’ї, де панували любов і взаємоповага. Наслідуючи матір — учительку початкових класів, вступила до педагогічного інституту. Вчилася легко, із задоволенням. Тоді ж пoзнайoмилася з Дмитром.
Катруся, всім на диво, наpoдила… дівчаток-близняток. Вадим наче cкaзився. Коли почув таку «стpaшну новину», жодного разу у пoлoговий навіть не навідався, не поцікавився ні в лiкаpів, ні у
Леся Петрівна цього разу з нетерпінням чекала дочку. Мала приїхати не сама, а з нареченим. Хлопець Таню вже зі своїми батьками познайомив. Вони зраділи його вибору. Як-не-як, майбутні
Коли воно в Зосі прокинулось, оте чорне волохате бісеня, яке потім переросте в несамовитого звіра? Якось побачила з вікна сусідську Вірку й відчула, як у роті стало так
Усиновіть його, бо він нікому не потрібний… малий слiпий і ніколи не буде бачити. Я стала мамою у 40 років. Разом зі своїм сином я ніби заново вчуся
Після cмеpті Любці Михайло довго не міг прийти до тями. «Чому?» – так і гепало у скронях. Хіба 55 літ – то вік? А смepть так нaгло її