Ганя злилася на свою долю, бо ж не слiпа, не кpива, не гоpбата. Набагато гірші на вроду односельчанки заміж повиходили. Вона ж в’янула пустоцвітом. Але доля все ж усміхнулася, хоч і пополудні, але нарешті закінчилося її дівування!
Ганю ніхто так і не посватав… уже й п’ятдесятка за порогом, а вона — все для брата: його дітей вибавила, вже й черга до внуків дійшла. А як
Молитва про допомогу! Розкажіть свою складну ситуацію і попросіть про те вирішення, яке б ви хотіли
Господи, я знаю, що Ти мій єдиний Помічник у тій складній ситуації (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і
— Ото здивується класна керівничка, коли дізнається, що я студент. Казала, що мені інституту не бачити, як своїх вух без дзеркала! Лякала, що візьмуть хіба що коровам хвости крутити, а я тепер навчатимусь разом із її улюбленицею Надькою, яка отримала золоту медаль!
Хоч і слабенько навчався Роман у школі, але дві тітки, мати, батько та двоюрідний брат добряче підстаралися, щоб парубійко вступив до престижного столичного вузу. Коли побачив себе у
Якось після служби до священика підійшов молодий чоловік і попросив дозволити йому зробити оголошення в храмі. Отець дозволив. Тоді молодий чоловік, хвилюючись, промовив: “Брати і сестри, я математик за освітою, але працюю в одній комп’ютерній фірмі, це мій хліб. В принципі все, що я знаю в житті, – це математика. Я хочу зробити щось для Бога, для людей, але не можу нічого придумати…”
“Був такий випадок. Якось після служби до священика підійшов молодий чоловік і попросив дозволити йому зробити оголошення в храмі. Отець дозволив. Тоді молодий чоловік, хвилюючись, промовив: «Брати і
– Мамо, що тобі сказать? Бабуся, яка сиділа біля батька, кілька разів питала в нього: «І з ким, же ти, синку, одружився? А я ж тебе попереджала». – А тітки як відреагували? – Татові сестри, скажімо так, нас з тобою ніколи особливо не любили. Але коли з твоєї голови впав підсвічник з палаючими свічками їм під ноги, вони відстрибнули в бік метрів на два. Як мінімум, тепер вони тебе боятимуться
До дня народження свого чоловіка Ірина готувалася заздалегідь: замовила кафе, вибрала меню, зустрілася з тамадою. Саме він і спантеличив Іру запитанням про подарунок Славкові. Ірина майже годину сиділа
– Коли вже ти оженишся? Хіба мало дівчат, чому ти нікуди не ходиш, тридцять років восени буде. Коли я внуків дочекаюсь?
– І вам ото не стидно? – Дмитро побачив, що чиясь засмагла рука нахилила гілку його сливи. Виглянув у хвіртку, хотів лаяти злoдія та й замовк. Під парканом
– Наталочко, Петро сказав, що ти саме закупляєшся, золотце, купи котячого корму та подивись гарненько на дату виготовлення, бери баночку із синенькою етикеткою, це саме той корм, який моя кицька їсть із апетитом, а від іншого її пpoносить. Наш сусід…
Наталка снувала між рядами супермаркету, раз-по-раз поглядаючи у список покупок: – Борошно, родзинки, цукерки… Уже було потягнула руку, щоб покласти до візка наступний товар, але саме у цей
Її Андрій був чудовим – люблячим, турботливим, добрим. От тільки з дитинкою ніяк не виходило. А він дуже хотів. І не одну, а кількох. Звісно, Люда йому не розповідала про пригоди молодості. Але як же вона картала себе! Здавалося, все би віддала за те, щоб повернути свої п’ятнадцять і виправити помилку! А скільки провела часу навколішках перед образами, вимолюючи у Бога дитину! Чи то були почуті її молитви, чи сталося інше диво, але Люда зaвaгітніла
У свої 15 років Люда понад усе мріяла вирватися з рідного селища. Перспектив тут ніяких. І дівчина вирішила вже після 9-го класу їхати у Житомир учитися на перукаря.
Неймовірно мудра притча! “Де живе Бог?”
Колись давно жив цар. У нього був міністр – дуже мудра людина, яка допомагала царю у вирішенні всіх важливих питань. Не було жодного випадку, коли він не знайшов
Чоловік повернувся – і Світлана отетеріла. Перед нею сидів рідний дідусь Василя. Це він колись став між нею, вaгiтною, та своїм сином Сергієм. Мовляв, «городська краля нагуляла від когось дитя, а на тебе хоче записати». Відправив хлопця в аpмію, опісля – на заробітки. Відтоді Сергія й не бачил
Василь, насупивши очі, знехотя човгав ногами по супермаркету. І чого мати поперла його в магазин? Сама б все прикупила до свята. А що ж він у тому розуміє?

You cannot copy content of this page