В останній його приїзд, мати лежала, відвернувшись обличчям до стіни, скільки він з нею не говорив, вона не повернулася. А потім йому сказали, що мати помеpла три тижні тому. І протягнули йому папір, де говорилося, що родичів у неї немає, і повідомляти нікому не потрібно. Це була її остання воля
В останній його приїзд, мати лежала, відвернувшись обличчям до стіни, скільки він з нею не говорив, вона не повернулася. А потім йому сказали, що мати помеpла три тижні
– Мам, – опустивши очі почав Микита, – ми з Танею вирішили харчуватися окремо. Завтра привеземо новий холодильник, будемо там свої продукти тримати.
– Мам, – опустивши очі почав Микита, коли після весілля пройшло два тижні – ми з Танею вирішили харчуватися окремо. Завтра привеземо новий холодильник, будемо там свої продукти
А Левко вперто не вірив, що Катя – його донька. Лізка, дружина, в магазині працювала. Подейкували, часто у підсобці з чужими чоловіками зачинялася. «- Ні в твоїй, ні в моїй родині такої дрібноти нема, – дорікав дружині. – А та дитина – три вершка від горшка»
А Левко вперто не вірив, що Катя – його донька. Лізка, дружина, в магазині працювала. Подейкували, часто у підсобці з чужими чоловіками зачинялася. «- Ні в твоїй, ні
Коли до дверей РАЦСУ залишилось пару кроків Павло зупинився: «Все дорога Катюша, комедія закінчена. Я на тобі не одружуся ніколи і ні за що на світі. Ти мені не потрібна »
Коли до дверей РАЦСУ залишилось пару кроків Павло зупинився: «Все дорога Катюша, комедія закінчена. Я на тобі не одружуся ніколи і ні за що на світі. Ти мені
Я з подиву одразу вигукнула: «А де твоя коса?!» Мар’яна спершу зніяковіла, а потім усміхнулась і пояснила, що… продала її. Я ще й пожартувала: невже у директора школи така мала зарплата? А ввечері мати розповіла мені
Звично переосмислюючи все, що сталося за день, я поспішала з роботи додому. Вся у своїх думках, не помічала нікого. Та раптом хтось смикнув мене за рукав. Від несподіванки
“Привіт, кохана”, – прозвучало у трубці від колишнього, якого я дуже любила. А завтра у мене весілля з іншим
Колись давно у мене був хлопець. Я не можу сказати, що я прямо шалено була в нього закохана. Ні, любов звичайно була. Однак він дзвонив мені тільки тоді,
“Сергію, сьогодні до мeдпункту приходила твоя мама. Я злякалась, буде мене соромити. Вона хоче внуків, а у нас з тобою не може бути дітей. Ти мені в сини годишся. Не приходь більше” – випалила з очима, повними сліз
«Було кохання п’янке, весілля гучне, сімейні непорозуміння, сльози і розлука. Краще не згадувати. І знову через два десятиліття — любов романтична. На кожне побачення — букет. Я так
Микола завербувався і повіявся на Схід — романтики шукав, кращого життя. Липкий до молодиць, як Боже ти мій бачиш, — от і вся його романтика. З півтора року чи й більше — ні копійки від нього, ні словечка… А тоді приїхав і проситься: «Прийми назад». Дуpна була — прийняла, пожаліла. А можна було збутись горя і доживати тепер у спокої
Христининого язика боялися, мов кропиви. Бо хіба не сказала взимку, коли брали кукурудзу біля комори, — Голька Гречиха чула — своїй рідній тітці: — Та ви обоє однакові,
Сорокарічна жінка не знітилася, коли побачила в руках сватів свій подарунок. — Я хотіла вкрасти ваше щастя, та не вийшло з цього нічого… — з іронією сказала Леся. — Льоню я полюбила тоді, коли ти його, Ларисо, ще не знала
У день їхнього весілля наречений зробив Ларисі подарунок. Він, знітившись, простягнув їй щось загорнуте у білий папір, перев’язане рожевою тоненькою стрічечкою. — Тільки не смійся з мене… —
Бідно вдягнений хлопчик жeбракував на вулиці з табличкою “Допоможіть, я слiпий”. Раптом до нього підійшов чоловік і зробив на табличці новий напис. Після цього все більше і більше монет летіли до капелюха хлопчика
Бідно вдягнений хлопчик жебракував на вулиці з табличкою “Допоможіть, я сліпий”. І хоча він просидів вже досить довго, в капелюсі лежало всього кілька монет. У цей момент повз проходив

You cannot copy content of this page