Колись давно у мене був хлопець. Я не можу сказати, що я прямо шалено була в нього закохана. Ні, любов звичайно була. Однак він дзвонив мені тільки тоді, коли йому це було зручно або вигідно. При цьому, він думав, що ми справжня пара. Насправді, він мені кроку не давав зробити самостійно.
За матеріалами – Коректно.
Безумовно, мене абсолютно не влаштовували такі відносини. Варто зазначити, що пара повинна все робити разом, проте він приходив до мене тільки за своїм власним бажанням, не радився зі мною.
Він говорив про те, що я повинна була бути рада, що він проводить зі мною час, адже я більше абсолютно нікому не потрібна. Я починала плакати, а він грюкав дверима і йшов. Його могло не бути по кілька тижнів. Після цього він повертався, а його прощала.
Така доля у нас була впродовж півтора року. В кінцевому підсумку, в один з таких епізодів, я зрозуміла, що з мене вистачить. Я зібрала всі свої речі і повернулася до себе.
Через кілька тижнів, він знову почав дзвонити і говорити про те, що він був не правий, вибачався, однак я трималася. Дуже було складно, адже я любила його. Я протягом тривалого часу зовсім не знала ,що робити. Плакала, закатувала істерики. Лише через півроку я зрозуміла, що можу прожити без нього.
Через якийсь час я почала вести більш-менш нормальний спосіб життя, виходила на вулицю, стала відвідувати різні місця. В один із днів я познайомилася з хлопцем. Я йому сподобалася, і він почав до мене залицятися.
Ці відносини були зовсім іншими. Я була справжньою королевою разом з ним. Він постійно хотів мені догодити. Регулярно дарував квіти, ходили в кіно, іноді просто підкидав мені в сумочку шоколадку, і це було неймовірно приємно.
Минуло два роки і ми вирішили одружитися. Ми познайомилися з батьками. Все було обопільно, наші батьки були не проти.
Іноді ми вели діалог про те, що у нас можуть нарoдитися дві дочки. Мій хлопець говорив, що незабаром побудує будинок, для того, щоб дітлахам було де жити.
Завтра у нас весілля. Однак мені подзвонив мій колишній і сказав «Привіт, кохана». Після цих слів я не можу зупинити сльози.
Всі почуття нахлинули знову, я навіть не знаю, що ж тепер робити, адже завтра весілля, а я думаю зовсім не про це.
