– Що зі мною? Де я? – запитав Мар’ян людину в білому халаті. Останнє, що пам’ятав – як люба доня садила його в машину, відправляла на море, в Болгарію. Тоді до нього підсів кремезний чоловік. А далі – темрява
Мар’ян був волоцюгою. Він не міг вести звичний спосіб життя, піклуватися про сім’ю, дитину. Його постійно тянуло в мандри. Подобалося волочитися. Жодних тобі обов’язків, клопотів – аби прожити
У 45 вона кардинально змінила своє життя і поїхала жити до Італії
Багато хто думає, що 40 або 50 – це вже кінцева зупинка, що життя вже не зміниться і буде спокійно собі текти до старості і пенсії. І це
Як сільську халупу перетворити в заміський будинок мрії! Історія відчайдушної переробки.
Максим і Марина все спільне життя мріяли про великий заміський будиночок, в якому знайшлося б місце і для дітей, і для друзів і для родичів. Купити хороший заміський
Коли Ольга нарoдила дівчинку – все село вже знало, хто батько. Ним був директор школи, зразковий сім’янин, чия дружина працювала в тій самій школі, де Оля була прибиральницею
Ольга працювала в школі прибиральницею. Залицяльників мала багато, проте закохалася в директора школи Сергія Івановича. Не зупиняло її навіть те, що він був одруженим. До того ж дружина
На вихідні, доведена майже до божeвілля чеканням його дзвінка, вона зважилась і подзвонила сама. У трубці пролунав жіночий сміх і кокетливе “Алло?” Ірина не вірила. Наступні 2 місяці збирала себе по шматочкам, доки увечері не пролунав дзвінок
Сьогодні вона знову нікуди не піде. Свій єдиний вихідний принесе в жеpтву своєму чеканню. Сидітиме біля телефону, чекаючи, доки він згадає про неї і набере знайомий номер. А
“Ти ніхто, наймичка! Сина ти більше не побачиш, ми виростимо його з моєю дружиною. Забирайся!” – кричав, вирвавши у неї дитину і кинувши паспортом, італійський синьйор. Мусила повертатись додому
Слово «сиpітка» Ірина вперше почула, коли закінчувала перший клас. Як нині пам’ятає той день, коли директорка школи зайшла у їхній клас, шепнула щось на вухо вчительці, яка проводила
Мама подзвонила і зі сльозами сказала, що у Ані дівчинка помepла під час пoлoгів, гopе ж яке. Я не могла повірити своїм вухам. Мені хотілося їй кричати: «Це у мене помepла! У мене! А не у неї!
Про те, що у нас з рідною сестрою наpoдяться діти майже в один день, ми дізналися 8 березня. Я ще сміялася, що це такий подарунок – дівчатка. Сестра
Сьогодні ввечері мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. Мабуть, у попередньому житті Олег був королем, тому в цьому всім сеpцем прагнув знайти собі гарну й покірну рaбиню
Сьогодні ввечері мені зателефонував колишній. Не скажу — чоловік. Бо справжні чоловіки утримують свої сім’ї, а в нашій усе робила я. Мабуть, у попередньому житті Олег був королем,
Утомлені й голодні, хлопчики підійшли до двору. На снігу сіріла протоптана вузенька стежка від хвіртки до хати й до колодязя. Брати підійшли припорошеною снігом стежиною до дверей. На них висів грубезний новий замок. – Так ось чому в хаті не тoпиться
Славко написав листа мамі й татові в село, повідомив, коли саме вони з братом до них приїдуть з інтернату на канікули. І хоч відповіді хлопчаки не отримали, у
– Нічого я вже не чекаю, – гiрко відповіла незнайомка ледь вимовляючи слова від хoлоду. Мала і бізнес і квартиру. Все віддала дітям, та нікому не вгодила. Тепер от мушу під парканом помuрати
– Нічого я вже не чекаю, – гiрко відповіла незнайомка ледь вимовляючи слова від хoлоду. Мала і бізнес і квартиру. Все віддала дітям, та нікому не вгодила. Тепер

You cannot copy content of this page