Через тринадцять років я заїхав в один з гастрономів своєї сестри. Заїхав, до слова, випадково. Домовився з деким про дещо, зайшов всередину почекати людину. І побачив Світлану за прилавком. З бейджиком старшого продавця-товарознавця. Підійшов до неї, привітався
Як часто жінки, перевантажені сімейною роботою і домашніми проблемами, з заздрістю дивляться на сусідів, подруг, не обтяжених такими речами, як діти, внуки, чоловік? По-моєму, дуже часто. Дивляться з
Віктор Іванович усміхнувся, здивувавшись словам друга. Йому завжди здавалося, що Ігор Сергійович цілком щасливий у сімейному житті. Дружина його, Нюта, була доброю, турботливою жінкою. І зовсім не такою, як зараз відгукувався про неї чоловік, з яким вона прожила не один десяток років. І якщо на те пішло, то вона зовсім не заслужила таких слів про себе
Приладнавши на гачок наживку, Віктор Іванович покосився на друга, що сидів набундючившись на розкладному стільчику віддалік. Йому дуже хотілося б знати, чому у того такий занепадницький настрій, але
Було у неї все, чого лиш могла побажати, окрім чоловіка. Ось і знайшла через інтернет, найкращого. Запросила до себе, навіть не здогадуючись, яке “щастя” на неї очікує
Було у неї все, чого лиш могла побажати, окрім чоловіка. Ось і знайшла через інтернет, найкращого. Запросила до себе, навіть не здогадуючись, яке “щастя” на неї очікує. Був
– Нічого тягнути мотлох в міську квартиру, – сказала вона матері, коли та була спробувала врятувати частину своїх речей. – Самі ще не в’їхали, а вже навезли повні кімнати старого і нікому не потрібного
З вечора Андріївна довго не могла заснути – поверхом вище справляли новосілля, і там ще завидна почали важко топати танцюючі. Лише далеко за північ, коли стихли гучні голоси,
Коли хвилина заціпеніння минула, дівчина вибігла на вулицю. Вона була на диво спокійна, лише одна думка не давала спокою: як він міг? Прибігши додому, спакувала сякі-такі речі й поїхала на вокзал. Лише біля каси опам’яталася: що я роблю, куди їду, навіщо? Аж тепер дала волю емоціям. Виплакавшись, змогла зосередитись і подумати
Після закінчення медичного коледжу Галя працювала медсестрою у районі. Струнка, довгокоса, із очима, як вишні у росі, дівчина мала спокійну та врівноважену вдачу. Це допомагало їй позбуватися небажаних
Дівчина за старим звичаєм, пам’ятним свекрусі, піч не колупала — кому тепер таке спаде на думку, втім, сподобалася відразу. Скромний погляд, ніжний рум’янець заливав її обличчя щоразу, як на неї звертали увагу… Видно, що й характер мала лагідний. Та хіба могло бути інакше?
Старший син, студент столичного інституту, повідомив, що хоче одружитися. Мати Ліда схвально зустріла цю звістку: легковажних необдуманих учинків за сином не водилося. Так припало, що сватання відбулося в
— Що ж воно тепер буде!!! Що ж ти накоїв, Степане!!! – голосила сусідка. Олесі світ поплив перед очима. Куди бігти, що робити?
— Що ж воно тепер буде!!! Що ж ти накоїв, Степане!!! – голосила сусідка. Олесі світ поплив перед очима. Куди бігти, що робити? Обіймаю тебе крильми «Сьогодні встала
— А мій чоловік вікна миє, доки я з дитиною гуляю, – обличчя Віри видовжується після моїх слів, – У нашій сім’ї ніхто нікому не прислуговує. наш дім спільна справа. Всю роботу робимо порівну
— А мій чоловік вікна миє, доки я з дитиною гуляю, – обличчя Віри видовжується після моїх слів, – У нашій сім’ї ніхто нікому не прислуговує. наш дім
«Годувати не буду. Харчуйся, як хочеш. Моїм газом і моєю електрикою не користуйся. Посудом теж». Я забрала гроші. На роботу йшла без сніданку. Обідала в робітничій їдальні. Найскладніше було ввечері. Жувала булочки з кефіром чи молоком. Іноді, брат, шкодуючи, пропонував свою порцію, поки мама не бачила
Після закінчення навчання, я знову повернулася додому. Працювала. Всі гроші віддавала матері. Собі залишала на обід, кіно і танці. Ні на одяг, ні на косметику я не витрачала.
Незабаром Петро поїхав на практику. І — пропав. Кілька місяців жодної звістки. Згодом їй переказали, що у нього інша. Марійка жила немов у тумані. Подруги не дали завалити державні іспити. Вона весь час чекала Петра чи хоча б вісточки від нього. Не могла повірити, що він перекреслив усе, що було між ними. Коли ж за направленням поїхала працювати в село, не витримала й написала йому
Двоє, він і вона, гуляли у весняному лісі. Юні, радісні, вони відчували себе частинкою навколишньої природи, що пробуджувалася після зими. Замріявшись, забрели на галявину і заніміли: вся вона

You cannot copy content of this page