Після закінчення навчання, я знову повернулася додому. Працювала. Всі гроші віддавала матері. Собі залишала на обід, кіно і танці. Ні на одяг, ні на косметику я не витрачала. Все мамі.
А вона постійно невдоволена. Забагато собі залишаю. Вважає, що я виросла, працюю і повинна її утримувати.
Якось я замало принесла, на її думку, грошей. Вона мені їх жбурнула зі словами: «Годувати не буду. Харчуйся, як хочеш. Моїм газом і моєю електрикою не користуйся. Посудом теж». Я забрала гроші. На роботу йшла без сніданку. Обідала в робітничій їдальні. Найскладніше було ввечері. Жувала булочки з кефіром чи молоком. Іноді, брат, шкодуючи, пропонував свою порцію, поки мама не бачила.
Всі подружки повиходили заміж. Для села це було норма. Я в 26 роки була вже старою дівою.
Нарешті і я закохалася в найкрасивішого для мене хлопця. Всі дівчата за ним бігали. Він вибрав мене. Зробив пропозицію.
Поїхала до бабусі просити грошей на весілля. Зі словами: «Даси грошей на весілля, вийду заміж». Бабуся дуже зраділа. Сказала, що довго мріяла про цей день, відкладала для мене гроші! Сказала, що готова підтримати і в організації церемонії! Як шкода, що мама не бабуся! Нарешті я відчула, що щаслива. Я чесно заслужила свою крихту щастя, шкода, що мама не може його прийняти. Нарешті то я вийду з-під її контролю. У мене буде свій дім, своя родина, свій затишок!
Катя – 26 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
