Вранці усе село гуділо про Наталю. Люди усіляко говорили про неї – одні шкодували, інші казали, що, можливо, й заслужила таке. Олексій, прокинувшись вранці, збагнув, що накоїв. Боявся, що ось відчиняться двері і за ним зайдуть, щоб відправити у відділок. За кілька днів він виїхав на заробітки в іншу область
Люблю їздити потягом. У ньому якось затишніше, ніж в автобусі. Особливо вранці, коли під ритмічний стук коліс пасажири ще дрімають, додивляючись свої сни. Я теж зручно вмостилася на
Олександр виявився красенем з голубими очима та ще й начитаний. З ним було дуже цікаво розмовляти на різні теми. Так, він був одружений, у нього був син, але це дівчину зовсім не бентежило, вона вперто йшла до своєї мети. Зустрічались на дачі Маргарити, яка порадила дівчині просто зробити все, щоб якнайскоріше стати матір’ю, а сама почала «обробляти» Сашка
Анжела була єдиною донькою люблячих, забезпечених батьків. Батько мав власний офіс, де мама працювала юристом. Ще були два дідусі і дві бабусі, які безмежно любили свою внучку, виконуючи
Місяць тому була я на виклику, в новому районі, виходжу з під’їзду, дивлюсь, а мій Микола стоїть машиною біля сусіднього будинку. Відчиняє дверцята, а звідти виходить цаца модна; Микола бере сумки і заходить з нею в під’їзд. Присіла біля бабусь біля під’їзду, питаю: а це що за парочка пішла? ”А… це Лорка,- розповіли,- от вже три роки має нового кавалера, доньку йому народила, але він жонатий, кажуть, жінку має якусь затуркану”
Оксана – симпатична жінка, дуже добра, порядна, завжди усміхнена. Є у неї двоє коханих чоловіків, яких вона любить понад усе. Вона готує їм найсмачнішу їжу, щоб кохані чоловіки
— Нащо тобі чужа дитина, Петровичу! Сам ледь по світу ходиш, а малу до себе взяв. Віддай її до інтернату, тобі ж легше буде
— Нащо тобі чужа дитина, Петровичу! Сам ледь по світу ходиш, а малу до себе взяв. Віддай її до інтернату, тобі ж легше буде. За матеріалами Історія до
— Олексійку, милий! Давай одружимось! Будь моїй донечці за батька, а я вік тебе любитиму, адже бачу – ти й досі не жонатий, бачу, в мене закоханий. Чим тоді Олексій керувався незрозуміло, але відмовив, хоч і кохав її усі ці нескінченні роки
— Олексійку, милий! Давай одружимось! Будь моїй донечці за батька, а я вік тебе любитиму, адже бачу – ти й досі не жонатий, бачу, в мене закоханий. Чим
І нащо мені був той “заміж” в п’ятдесят? Все життя прожила тихо і спокійно одна. а тут на тобі. Для мене було щирим здивуванням буквально все, починаючи з брудних шкарпеток під моїм диваном, закінчуючи тим, як він сьорбає суп з ложки
І нащо мені був той “заміж” в п’ятдесят? Все життя прожила тихо і спокійно одна. а тут на тобі. Для мене було щирим здивуванням буквально все, починаючи з
« Я Багатство, він – Любов, а онде стоїть Здоров’я! Але до своєї оселі ти можеш запросити лишень одного з нас.» Здивована жінка пішла радитись з родиною, кого б запросити до їхнього дому. Одна з наймудріших притч, які мені доводилось читати 
« Я Багатство, він – Любов, а онде стоїть Здоров’я! Але до своєї оселі ти можеш запросити лишень одного з нас.» Здивована жінка пішла радитись з родиною, кого
– Що, зраднице? – зустрів Мілю на ганку  Петро похитуючись. – Нормальні жінки хлопців мають, а ти мені дівчинку принесла. Аби вас не бачити й не чути, свої речі переніс до літньої кухні. – Він навіть і не глянув на малу, і ніколи на руки не взяв. Здавалось, Любоньки для нього просто не існувало
– Що, зраднице? – зустрів Мілю на ганку  Петро похитуючись. – Нормальні жінки хлопців мають, а ти мені дівчинку принесла. Аби вас не бачити й не чути, свої
Христя запалила свічку, підняла зажурені очі на ікону Ісуса: «Господи, забери. Старію я. Не годиться знову мені матір’ю бути. Дочка, Лідочка, школу закінчує. Скоро онуків чекати треба буде», – хаотично хрестилася, коли це робили люди, бо не чула проповіді священика, була в цю мить далека від Бога
Останнім часом Христя відчула зміни у самопочутті: слабкість, безсилля, дратівливість. Спочатку не надала цьому значення, гадала, що пора її жіноча згасає. А коли почала надокучати нудoта, втрата апетиту,
— Не смій, Настусю, Бога гнівити. Сходила б ти до каплички, яка стоїть у полі. Молитва в тому місці помічна, кожна жінка, що просила там у Господа дитинку матір’ю стала
— Не смій Настусю Бога гнівити. Сходила б ти до каплички, яка стоїть у полі. Молитва в тому місці помічна, кожна жінка, що просила там у Господа дитинку

You cannot copy content of this page