Історії з життя
Я додому на свята на крилах летіла. Везла з собою дві величезні торби подарунків для всіх. дуже хотілось родину у ці часи складні порадувати, тож не скупилась і
По-друге, це убезпечує від настирливих залицянь неприємних типів, які вважають, що, коли тобі під сорок, то ти ладна повестися на отаке «щастя». По-третє, це чудовий спосіб розірвати стосунки,
Жив собі на світі старезний дід Михась з чорним-пречорним котом Дідьком. В селі люди не звертали уваги чи кіт білий, сірий чи краплений – головне аби мишей ловив.
Бажання насправді здійснюються, просто сам процес буває не дуже приємним – це я на собі переконалася. Це було на початку зими – я нарешті купила собі омріяні джинси,
– Є діти, любі й нелюбі, – з сумом говорила Ліда, маючи на увазі племінницю Світланку та її маму, свою рідну сестру Зою, – що б донечка не
Так, ніби це мій Степан забрав сподні в кулак і побіг до неї жити. Ну що за люди? Як допомогти – то нема нікого, а як потішитися з
– Тітко Стефко, бачу у вас вчора були гості, – привіталася я з сусідкою, яка якраз виносила сміття. – Так, сестра приїздила… Слухай, тобі курки не треба? Вона
Скільки років вже живемо у шлюбі, а мене досі дивують батьки дружини. Кілька років тому теща та тесть подарували нам свою дачу, сказавши, що вона їм не потрібна.
Ми одружилися два роки тому, і я й досі щаслива, жодного разу не пошкодувала. І чоловік мій прекрасна і дуже уважна людина. Як би я хотіла зберегти ці
Сестру до себе я забрала більше року тому. Ото, як у новинах почали про скупчення техніки показувати, так я їй в ультимативній формі і сказала – їдь сюди