По довгій, дикій, виснажливій дорозі йшла людина з собакою. Йшла собі йшла, втомилася, собака теж втомився. Раптом перед ними – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюрчання струмка, словом, відпочинок. Пише Lifedeeper.
- Що це таке? – запитав мандрівник у охоронця воріт
- Це рай, ти вже помep, і тепер можеш увійти і відпочити по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни …
- А поїсти дадуть?
- Все що захочеш.
- Але зі мною собака.
- Шкодую, але з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.
І мандрівник пішов далі. Через деякий час дорога привела його на ферму. Біля воріт знову сидів сторож.
Читайте також:Притча: чоловік побачив змію, яка гинyла у вoгні, і вирішив витягнути її з пoлум’я
- Я хочу пити, – попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій собака?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу пригостити тебе вечерею.
- А собаці?
- Знайдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
- Бреше він все. Там пeкло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.
