fbpx
Історії з життя
– Хати моєї вам не бачити. Закривайте роти і летіть звідки з’явились. Все давно на Ґеньку-сусідку переписане. Вимітайтесь! – і пішла до церкви

 Спеціально для intermarium.news – Хати моєї вам не бачити. Закривайте роти і летіть звідки з’явились. Все давно на Ґеньку-сусідку переписане. Вимітайтесь! – і пішла до церкви.

На згарищі тихо вила стара Килина. Розхитуючись зі сторони в сторону розтирала в долонях чорну сажу, пускала по вітру все своє життя.

Читайте також: Страва варта найдорожчого ресторану. Ніжна пeчінoчка з яблуками. Якщо навіть ви печінку раніше не їли, завдяки цьому рецепту, Ви її обожнюватиме

Тут вона на світ з’явилась, тут жив її рід з діда прадіда і тут вона хотіла відійти в засвіти. Але її діти… Коли ж саме вони стали такими жадібними? Коли втратили людську подобу?

Виросли. Розлетілись світами, зрідка телефонуючи. Онуків Килина й не бачила. «Доки ми мамо до Вас у гори доберемось, доки назад. Це ж скільки грошей треба! І у Вас ніяких зручностей» А відколи почала слабувати єдиною її рятівницею була сусідка Ґенька. Сирота тулилась до неї, як до рідної матері, і водички принесе і піч натопить, а вечорами з дітками приходять до бабки на “вечорниці”. Слухають Килинині казки-бувальщини, втирають сльози старенькій.

Але одного дня приїхали таки діти. Крику наробили ще з порогу. Кидались одне одному в очі, сипали звинуваченнями і обоє тикали бабі якісь папірці.

Виявилось, десь неподалік мав будуватись величезний туристичний комплекс. вартість землі в тих краях підскочила вдесятеро. Ось і злетілись діточки, і ніяк вирішити не могли хто ж з них матір глядітиме.

Килина ж одягла хустинку і тихцем вийшла з хати:

– Хати моєї вам не бачити. Закривайте роти і летіть звідки з’явились. Все давно на Ґеньку-сусідку переписане. Вимітайтесь! – і пішла до церкви

Читайте також: — Нарешті і Іванку життя дістало! – злорадно шипіла найкраща подруга після відправи. – Най тепер спробує, як ми – від зарплати до зарплати. За таким чоловіком і я була б розумною, ще й нам якісь крихти з її барського столу скидала – То все говорила Настя, матір-одиначка, якій Іванка роками підсобляє і вважає своєю подругою

В храмі потріскували свічечки, саме співали “Вірую”, як влетіло моле хлоп’я з криком «За селом хата палає». Хто саме з Килининих дітей її підпалив не відомо. Стареньку прихистила сусідка.

А кожного дня десь там за селом на згарищі тихо виє згорблена Килина. Перехожі втирають скупу сльозу, і ніяк не можуть зрозуміти: за що

Автор Анна К.

Спеціально для intermarium.news. Будь-який передрук заборонено

Фото ілюстративне firestock.ru

 

 

facebook