fbpx

Коли подруги розповідали про своїх чоловіків я в думках дуже дивувалась тому, кого вони обрали у супутники життя. От мій був ідеальним просто. І мене шанував і доньку на руках носив. А роботящий який? З квартирою і авто. Але одного дня реальність, тримаючи на руках немовля, постукала у мої двері

Я навіть уявити не могла, що така ситуація може статися саме зі мною. Я навіть не могла усвідомити, з ким жила всі ці роки.

Познайомилася я з Руслан ще коли була школяркою. Ми одружилися коли мені виповнилось двадцять і вже за рік я стала мамою. Руслан був дуже щасливим, коли в нас з’явилась дочка. Він приділяв їй максимум уваги та почав навіть більше працювати.

Батьки подарували нам велику трикімнатну квартиру, а наша дочка була для мого коханого справжньою принцесою. Він возив її до садка і на всі гуртки. Вони часто разом гуляли та просто дивилися мультики. Мою сім’ю можна було сміливо назвати ідеальною, але якось усе кардинально змінилося.

Коли я була при надії вдруге, в наші двері постукали. На порозі стояла дівчина з дитиною на руках. Я відійшла та запросила її зайти. На вигляд їй було років 20. Виявилося, що дівчину звуть Інна.

Інна була другою жінкою мого чоловіка.

Два тижні тому вона подарувала йому сина ось і вирішила розставити всі крапки над «і». Вона розповіла, що разом вони вже 2 роки, але так просто здаватися Інна не збиралася.

Я зателефонувала до Руслана розповіла про нашу гостю і сказала йому приїхати. Його відповідь мене вельми здивувала:

— Дівчатка, ми ж так добре жили. Нехай так і залишається. Я нічого міняти не буду. Розлучатися не хочу, але й Інну не залишу. Вона ж мама мого сина.

Я від такого дар мови втратила. Зі сльозами на очах збирала його валізу. Коли я виставила їх за двері, він сказав здивовано:

– А чому я повинен іти, жінко? Квартира подарована батьками мені і оформлена на мене. Тому тричі подумай перш ніж робити такі кроки. Живімо, як було.

Я повірити не могла в те, що ці слова мені каже людина, яку я любила всі ці роки. Тепер я була впевнена, що не хочу, щоб мої діти росли поряд із ним. Руслан поїхав з Інною, а я зібрала свої речі та речі доньки та поїхала до батьків в однокімнатну.

На сльози часу не було. Руслан швидко подав на розлучення, але мій стан не дозволив йому стати знову холостяком. А вже через рік вин прийшов з низько опущеною головою. Сказав, що не може жити без нас і все, що було з Інною то помилка.

Батьки говорять пробачити заради дітей. Говорять, що ті повинні рости у повній родині і тато кається щиро, адже життя йому показала, що насправді в ньому є дорогого.

А я не знаю, що робити і як вчинити. Так, мені не просто одній. В п’ятьох в однокімнатній квартирі не рай. А от як вчинити не знаю.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page