Наближається Різдво, а значить пора починати розучувати слова щедрівок і колядок.
Обряди колядування, щедрування і засівання (посівання) прийшли в Україну ще з часів язичників. Церква не має нічого проти таких обрядів, а тому колядуючи, або щедруючи, ви ніяк не порушуєте церковний статут.
В колядках прославляють народження Ісуса Христа. Щедрівками бажають блага сім’ї, дому, плодовитого врожаю в цьому році. Посівалки дуже схожі на щедрівки, але співаються на Свято святого Василя. За текстами можна зрозуміти, коли і що співати, в щедрівках є ключові слова «добрий вечір» або «щедрий вечір», а в посівалках «Сію, сію, посіваю» і згадується святий Василь.
Колядувати прийнято 6 січня ввечері та 7 січня цілий день. Щедрувати – лише 13 січня ввечері. Посівати – 14 січня зранку та вдень.
Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи від Святвечора – 6 січня – аж до 15 лютого, тобто до свята Стрітення.
Щоправда, найпоширенішим для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка – розпочинається Свята Вечеря, а ближче до її завершення діти й підлітки збираються гуртом і йдуть вітати всіх колядками з народженням Христа.
Колядували розпочинають 6 січня ввечері після Святої вечері та 7 січня
Саме слово коляда, а також похідні від нього – колядувати, колядник, колядниця, колядка дуже давні. В Україні це слово вживали ще з часів язичництва, коли наші предки вірили в сили природи. Саме їх люди величали піснями, які й називалися колядками. Колядувати можна як дівчатам, так і хлопцям.
Вранці потрібно співати різдвяні пісні, прославляти народження Ісуса Христа.
Щедрувати – 13 січня ввечері
Щедрівки співають в ніч перед Старим Новим роком, в Щедрий вечір – звідси і назва пісень. У щедрівках потрібно бажати господарям будинку багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Наші предки вірили, що кожне слово в щедрівках (і колядках) виконує магічну функцію. Тобто, що ви побажаєте – те і збудеться. Щедрують тільки дівчатка.
Засівати (посівати) – 14 січня зранку
Вранці в старий новий рік потрібно вітати господарів будинку, обсипаючи їх зерном – це символізує хороший урожай. Таким чином посівальники бажають, щоб у вас добре жито pодило. За традицією посівальниками повинні бути чоловіки, як діти, так і дорослі.
Читайте також: В Україні прийнято не тільки колядувати, але й віншувати: оригінальні віншування до Різдва Христового
До теми:
Господинею Різдвяної вечері є кутя. Саме її першою потрібно з’їсти після повернення з Літургії. У Святвечір готується “бідна кутя”, оскільки в цей день, згідно з церковним статутом, ми можемо їсти тільки пісні страви. Кутю можна приготувати з будь-якої крупи, яка вам подобається – пшениці, пшона, гречки, рису. Єдине правило – не додавайте в кашу масло (ні вершкове, ні рослинну олію).
Меню на Святвечір: які 12 страв повинні бути на столі
Перш за все скажемо, що традиція ставити на стіл 12 страв на Святвечір є виключно народною. Церква не розділяє думки про те, що кожне з блюд символізує одного з 12 апостолів. Згідно з церковним Уставом, у Святвечір на столі обов’язково має бути кутя, а решта страв і їх кількість – на розсуд господині. Єдина умова – вони повинні бути пісними. Так чи інакше, наші предки ставили на стіл у Святвечір саме 12 пісних страв.
Опубліковано 3 січня 2019 року
