Сергій зустрів чудову дівчину. Оксана була милою, доброю і чуйною. А ще ця тендітна дівчина була сильною по духу. Ніколи не показувала, як їй важко в тій чи іншій ситуації. Але довіряла Сергію як собі. Коли він вперше її побачив і поговорив, вирішив будь-що одружитися на цій красуні. А кілька місяців тому зробив їй пропозицію, і та погодилася.
Зараз, лежачи в ліжку, він думав про їхню зустріч, про ту, яка завтра стане його дружиною. Він хвилювався. Мабуть, всі чоловіки хвилюються перед днем весілля, адже це серйозний крок у житті. Буде відповідальність, закінчиться холостяцьке життя. Тепер він буде не один. Всю ніч чоловік крутився і не міг заснути, хвилювався.
Вранці було стільки клопоту, що чоловік, навіть, не помітив лист, який лежав весь цей час на столі в кімнаті. Коли час було вже виходити, їхати до нареченої, таки помітив цей білий тонкий паперовий прямокутник. Він взяв його в руки: на ньому не було нічого, просто звичайний конверт без підпису. Від кого? Для чого? Сергій розгорнув його і почав читати :
«Синку, через кілька годин ти станеш одруженим чоловіком. На твої плечі ляже певна відповідальність, яку ти повинен тримати і нести все життя. Дружину ти обрав чудову. Дівчина вона красива і хороша, тому оберігай її, цінуй і люби. Навіть якщо будуть якісь негаразди і непорозуміння, ви не можете бути однаковими у всьому, ви різні, але ви — одне ціле. Не став своє “я” вище “ми”. Стався з розумінням до думки дружини. Вона жінка в сім’ї, вона повинна оберігати ваше сімейне благополуччя, тому прислухайся до неї.
Не шукай розради у обіймах іншої, якщо є негаразди у вашому особистому житті. Це – дорога слабих духом. Поговори з дружиною, поясни, вислухай її. У негараздах винні завжди двоє. Не хтось один. обоє. Тож, будь відповідальним, зумій зрозуміти, що ніхто не ідеальний. Я виховала тебе хорошою людиною, люблячим сином і ти неодмінно станеш прекрасним чоловіком. Ви з татом найкращі чоловіки, яких я зустрічала у своєму житті. Люби і цінуй свою дружину, бережи сім’ю, але про людей, які тебе виростили і виховали, також не забувай. Щоб не сталось, пам’ятай: ми поруч. Ми готові допомогти. але допомогти, а не взяти твою відповідальність на себе. Будьте щасливі.»
Дочитавши до кінця, Сергій зрозумів, що весь час по його щоках текли сльози, він не відчував їх, поки не прочитав усього листа. У нього прекрасна родина а скоро з’явиться власна міцна сім’я.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
