fbpx

Мати, щоб ви розуміли, зовсім відбилася від рук. Більше, ніж пів життя пробула заміжньою, виховала доньок, видала заміж, побавити онуків і… здиміла в спекотні країни з молодим чоловіком. Не своїм чоловіком, звичайно. Повертатися не планує

Попалося на очі гнівне прохання (так, таке теж буває) якоїсь жінки. Дама публічно просила поради: що робити з матір’ю?

Мати, щоб ви розуміли, зовсім відбилася від рук. Більше, ніж пів життя пробула заміжньою, виховала доньок, видала заміж, побавити онуків і… здиміла в спекотні країни з молодим чоловіком. Не своїм чоловіком, звичайно. Повертатися не планує.

Доньки приголомшені, чоловік теж. У чоловіка від хвилювання, схоже, ще й дах трохи протік: вимагає, старий, щоб одна з доньок терміново переїхала до нього, тому що він ні попрати, ні приготувати, ні прибрати не вміє… Тому й потрібна була порада: як напоумити маму?!

Я, коли цю справу прочитала, прямо уявила собі цю жінку. Як вона дбала про дітей, як обходила чоловіка – а обходила, треба думати, добре, раз йому жодного разу не спало на гадку цього навчитися. І як воно їй під завісу набридло, раз вона зважилася на такий екстравагантний вчинок.

Словом, за жінку треба порадіти.

А знаєте, в чому сіль? Правильно, в коментарях. Дружину-втікачку поспішили назвати нехорошими словами, найм’якшим з яких було «зозуля». Та як вона могла, як їй не соромно взагалі?!

Мій зіпсований рівноправністю мозок так і не зрозумів – а що ж сталося? Тітка ж таки не немовлят покинула, а дорослих дам і розпещеного чоловіка. Та й слово «кинула» тут не особливо доречне, вони ж всі не валізи без ручки, щоб «кидати»…

…Але навіть якщо ви за збереження будь-якої сім’ї, як би вона не виглядала, ви тільки вдумайтеся: донька переживає не про те, що з мамою щось трапиться, що її образить хтось в незнайомій країні чи обдурить юний кавалер, а про те, що татові нікому прати шкарпетки. Знаєте, я б від такої сім’ї теж втекла. І не просто на південь, а взагалі куди завгодно, чим далі, тим краще.

Радує інше. Колективний розум пошумів-пошумів, і прийшов до здорового висновку: мама, звичайно, лиходійка, але її, схоже, не повернути. А мені подумалося ось про що: коли у нас зникають важелі тиску на когось, коли цей хтось починає, нарешті, жити своє життя, він миттєво стає поганим. Не знаєте, чому так?

Автор – sаshka-s-chаshkoy.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page