fbpx
Історії з життя
Мені набридло витягувати з кришталевої вази на столі його брудні шкарпетки, непідйомними пакетами вивозити пляшки від пінного, щодня готувати макарони і смажену картоплю як гарнір. І м’ясо, три рази в день м’ясо! Тому начитавшись розумних книг, я розробила план “як зробити так, аби твій чоловік сам від тебе пішов”

Мені набридло витягувати з кришталевої вази на столі його брудні шкарпетки, непідйомними пакетами вивозити пляшки від пінного, щодня готувати макарони і смажену картоплю як гарнір. І м’ясо, три рази в день м’ясо! Тому начитавшись розумних книг, я розробила план “як зробити так, аби твій чоловік сам від тебе пішов”.

Все, «радості» сімейного життя дістали так, що сил терпіти більше немає! І не подумайте, що я закінчена феміністка !! Я чоловіків дуже навіть люблю, але кожен раз, коли я дивлюся на свого чоловіка, то розумію, що любити їх, тобто чоловіків, потрібно якимось іншим способом, в спеціально відведений час і в спеціально відведеному місці!

А любити їх в домашніх умовах може тільки спеціально натренована особа. Ні, мій чоловік нічим не гірше середньостатистичного! Тобто особливих капостей не влаштовує, п’є зрідка і потрошку, за походами наліво помічений не був, на восьме березня і день народження чесно дарує квіти і навіть виконує подружній обов’язок!

Скажете, вередую? Може і так, з точки зору домогосподарки, яка не знає, куди бігти спочатку: чи то чоловіка на собі до хати нести, чи з дитиною уроками займатися, чи прання закінчувати. А кожна жінка з’являється для щастя, як птах для польоту! І теж хочу польоту, тобто щастя,  щастя у вільному польоті – так буде найточніше!

Мені набридло витягувати з кришталевої вази на столі його брудні шкарпетки, непідйомними пакетами вивозити пляшки від пінного, щодня готувати макарони і смажену картоплю як гарнір. І м’ясо, три рази в день м’ясо! Я скоро взагалі в «Грінпіс» вступлю і буду охороняти тваринний світ від таких їдців!

Але, в цілому, він цілком хороший! Я навіть можу дати йому письмові рекомендації. Зарплата не дуже, але йому самому на скромне життя вистачає, так що і утриманцем не буде!

Вигнати ось так, ні за що – ні про що, у мене не вийде, рука не підніметься і язик не повернеться! Знову ж чоловіче самолюбство щадити потрібно, інакше у нього комплекси розвинуться невідомо які, і тоді він взагалі ні на що здатний не буде. Тому все потрібно вирішувати мирним шляхом, щоб він сам, самостійно прийняв рішення, що я його не варта і пішов геть у пошуках іншого, єдиною і прекрасною! А я буду махати радісно слідом хусточкою і замітати його сліди, щоб він випадково не повернувся по запаху!

Розробивши стратегію і тактику виживання чоловіка по посібникам, типу «Чого не можна робити жінці, щоб не зруйнувати сімейне вогнище», я почала. Перед приходом чоловіка наділа брудний халат і нанесла на обличчя маску з синьої глини. Глянула в дзеркало – вигляд не для людей зі слабкими нервами! Так я ще лампочку в під’їзді викрутила, щоб враження посилити. Відкриваю йому двері, а він, як побачив, убік кинувся.

Замість картоплі і м’яса стала овочі у всіх видах готувати. Він спочатку бурчав, а через тиждень дякувати став, що ось, яка я розумниця, він схуд, і всі говорять, що тепер він чудово виглядає. Я заспокоїлась і перейшла знову на м’ясо і макарони.

На третій раз я ось що придумала: будемо розлучатись через ревнощі, тому стала ретельно готуватися до будь-якого виходу з ним в гості, в театр і так далі. Ну і кокетувала, фліртувала з усіма – жодного знаку уваги не пропускала. Знаєте, який ефект вийшов? Не вгадаєте. По-перше, він почав мною пишатися, тобто, раз моя жінка подобається оточюючим чоловікам, то йому явно пощастило і варто приділяти їй, тобто мені, уваги побільше. У нас тут мало не другий медовий місяць почався! І звідки тільки темперамент у нього взявся?

Чесно кажучи, мені такий розклад починав подобатися. Тим більше, що він і сам у смак увійшов, став раніше з роботи повертатися, в ресторан запрошувати, квіточки дарувати. Прям, як раніше. Але раз мета поставлена, потрібно домагатися! І стала я на телефоні висіти. Як чоловік додому, я трубку хапала, в крісло пристроювалася і давай годинами базікати. Що тільки не обговорювала, кому тільки не дзвонила ?!

А назавтра з ранку я взяла чоловіка під ручку і повела по магазинах. Це я теж вичитала, що чоловіки терпіти не можуть з дружинами по магазинах ходити. Чесно кажучи, я сама не велика любителька ритися в ганчірках і обнюхувати кожну пробку, але тут запаслася терпінням і вирішила його таки вразити! Один магазин, другий, третій, а він іде поруч і нічого, навіть сказав, що я економна, не хапаю все підряд! Коли мої ноги вже відмовлялися пересуватися, спокійний чоловік терпляче запитав, зайдемо ми ще куди або можна викликати таксі? Я здалася, і ми поїхали додому.

Вже вдома, сидячи в кріслі з ногами в тазику з гарячою водою, послужливо підставленим чоловіком, я щиро дивувалась, і для кого ті поради? Може це він у мене неправильний зовсім? Хоча як подивитися, виявляється, він такий терплячий, витриманий, добродушний, турботливий. Інший  вже давно двері виніс разом з половиною всього майна до суду, а мій тільки посміхається і співчуває, що ніжки втомилися. Он, навіть картоплю сам почистив.

Може, ну їх, ці шкарпетки, я і сама їх прибрати можу. Та й пінне він п’є не кожен день, а у вихідні або свята. Інший би точно не витримав таких випробувань, а мій навіть не помітив. А тут ще сказав, що на посаді його підвищують, і зарплату назвав таку, що я шанобливо притихла.

Поки я так міркувала, чоловік картоплю з м’ясом посмажив, салатик покришив, все в кімнату на стіл приніс. Каже: «Дорога, я тебе вітаю з річницею нашого весілля! Я тебе завжди любив, але останнім часом особливо зрозумів, яка ти у мене чудова! І за собою стежиш, і про мене турбуєшся, і друзі тебе люблять, і всі навколишні мені заздрять, і господарська ти, і економна. Мені пощастило, що ти у мене така чудова! » – тут він дістав коробочку, а в ній сережки красиві! І в точності ті, на які я так довго дивилася, а купити рука не піднімалася!

Дивлюся я на нього, сережки в руці затисла, а він їсти насипав, на мене з ніжністю дивиться. І так мені соромно стало чомусь, за те, що я його так з свого життя викреслити хотіла. Навіть злякалася, раптом він дізнається – не пробачить ж довіку! А такого чудового чоловіка комусь віддавати шкода! Мені він самій знадобиться! Так що я про свою примху промовчу, навіть по секрету нікому розповідати не стану! Але книжку з тими порадами викинула – толку від них ніякого! Якщо чоловік любить, то він і магазини потерпить, і дієту, і все інше теж. А якщо любов пройшла, тут уже жодні поради не допоможуть!

Лена Сінічкіна.

Текст редаговано – intermarium.news. Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook