fbpx

– На мене не надійся. До тебе не повернуся ніколи. В день від’їзду Мирон, наче грoмом оглушuв дружину

Коли Мирон поїхав до Англії, то Марія не могла ще довго прийти до себе. Плани складали веселкові, а вийшло по-іншому. За матеріалами Наш День

Вони фіктивно розлучилися і Мирон взяв фіктивний шлюб з жінкою, яка теж таким чином вирішила виїхати за кордон. Щоб не було підозри в посольстві, вони зробили весільні фотографії, ходили вирішувати питання з еміграції. І, як кажуть у нас, «знюхалися».

Читайте також: Наші улюблені солоденькі “НЯМЧИКИ”. Міні рецепт на два рядки… Ну дуже смачно! А простооо …

Запав Мирон на молодшу від Марії на десять років Катерину і в день від’їзду, наче грoмом оглушuв дружину.

– Кохаю її, ти життя влаштовуй, як можеш, на мене не надійся. До тебе не повернуся ніколи.

Двадцять років спільного життя чорним хрестом перехрестив.

Марія думала тоді, що не виживе, та час – добрий лікар. Якось знайома порадила Марії:

– А ти вважай, що він пoмер. Нема його і все, не думай, що там, далеко від тебе діється. Думай про себе, про своє життя.

– Ой, яке там життя? – заридала Марія.

– Тихо, тихо. Не слаба, слава Богу, не дурна, наче, а так над собою побиваєшся. Плюнь і розітри!

Добре їй говорити – плюнь. Чужа порада – добра розрада. Мабуть, з півроку світу Божого не бачила жінка. Мила підлогу в супермаркеті і поливала її солоними слізьми. Не підіймала ні на кого очі, наче весь світ і всі люди знали про її сором. А то якось, в неділю, прокинулася раненько і вирішила до церкви піти. Глянула в дзеркало і не впізнала себе. Сива, замучена життям жінка, дивилася на неї.

– Добре, що хоч син далеко, не бачить мене, – гiрко усміхнулася.

Пішла до церкви, помолилася. По дорозі додому повернула до перукарні, наче якась сила підштовхнула її туди. А в понеділок одягнула джинси, які колись заховала далеко в шафу, а тепер схудла і вони якраз придалися. Підфарбувала губи у колір рожевої кофтинки і не пішла на роботу – полетіла на крилах.

– О, в нас нова прибиральниця! Це хто прийшов замість Марії Сергіївни, а я не знаю? – директор з цікавістю подивився на неї.

– Жартуєте? – знітилася Марійка.

– Це ви жартуєте, свою красу стільки часу під хустиною ховали. До речі, ви якусь освіту маєте?

– Торгівельний технікум закінчила у свій час.

– На базу підете працювати, місце звільнилося, і зарплата там в два рази більша.

– Чому б і ні! – оптимістично сказала Марія, сама собі дивуючись.

Відтоді її життя змінилося. Заочно закінчила інститут підприємництва і бізнесу, стала заступником директора. З колишньої сірої мишки вона перетворилася на справжню бізнес-леді – ділову, впевнену в собі жінку, але коханої людини так і не з’явилося в її житті. І ось цей телефонний дзвінок з Англії: «Пробач, я зробив помилку. Завтра виїжджаю додому»

Автор – Раїса ОБШАРСЬКА

You cannot copy content of this page