fbpx

Найкращий спосіб розказати дитині правду про Святого Миколая!

Найкращий спосіб розказати дитині правду про Святого Миколая!

Вчителька історії з Техасу Леслі Раш написала про те, яким чином в її родині вже багато поколінь розповідають правду про Санта-Клауса. І цей спосіб настільки прекрасний, що ним хочеться поділитися з усіма.

– Коли дитині виповнилося шість або сім років, і ви помітили у неї перші сумніви в існуванні Санти – значить, вона готова. Я зазвичай веду їх в кафе і, зробивши замовлення, вимовляю насткпне: «Ти, звичайно, дуже сильно виріс за цей рік. І не тільки став вищим – я бачу, що твоє серце теж стало більше». (Тут я привожу два-три приклади співчуття, уваги до почуттів інших людей, хороших вчинків дитини за останній рік).

«Насправді, ти так виріс, що сам можеш стати Санта-Клаусом. Можливо, ти помітив, що більшість побачених тобою Санта-Клаусів – це люди, переодягнені в нього. Деякі з твоїх друзів могли тобі сказати, що його взагалі не існує. Так думають багато дітей, тому що вони ще не готові бути Сантою. Але ти готовий.

Розкажи мені про найкраще в Санті. Що він отримує в обмін за свої старання? (Переведіть увагу дитини від «печива», яке залишають для приходу Санти до почуття задоволення від того, що зробив щось для інших). Тепер ти готовий до своєї першої роботі в якості Санти!»

Читайте також: 25 січня День святої Тетяни: як слід провести цей день, молитва до великомyчениці

Переконайтеся, що у вас таємничий голос.

Попросіть дитину вибрати якусь людину – наприклад, сусіда. Місія дитини – таємно дізнатися чого потребує ця людина і потім забезпечити його цим, загорнути в подарунковий папір і доставити. І ніколи не розкривати, що це зробив він. Бути Сантою не означає отримувати схвалення – це безкорисливе бажання віддавати.

Мій старший син так вибрав «тітку відьму», що живе на розі. Жінка і справді вселяла страх: навколо її будинку була огорожа і вона ніколи не дозволяла дітям заходити за неї, щоб пограти в м’яч або фрісбі. Вона часто кричала, щоб діти гралися тихіше і все таке інше. По дорозі в школу син помітив, що щоранку вона виходила на ґанок забирати пошту босоніж – і вирішив, що їй потрібні тапочки. Так що йому довелося побути шпигуном і ховатися в кущах, щоб з’ясувати приблизний розмір її ніг.

Коли ми купили їй теплі капці, він упакував їх і наклеїв зверху «З Різдвом від Санти». Одного вечора після вечері він відправився до її будинку і підклав подарунок їй під двері. Наступного ранку ми спостерігали за тим, як вона вийшла на ганок, підібрала пакунок і пішла в будинок. Мій син був у нестямі від нетерпіння, щоб дізнатися, що трапиться далі. І на наступний ранок ми побачили, що вона забирає пошту в теплих капцях. Син був в ейфорії. Мені довелося нагадати йому, що НІХТО ніколи не повинен знати, що це зробив він – інакше він вже не буде Сантою.

У наступні кілька років він вибирав безліч людей для подарунків і завжди вибирав для них унікальний, індивідуальний подарунок. В один рік він ретельно вичистив свій велосипед, поміняв на ньому сідло і віддав його дочці одного з наших друзів. Ці люди були дуже бідні. Ми запитали батька дівчинки, наскільки це буде доречно. Вираз обличчя дівчинки, коли вона побачили біля свого будинку велосипед, міг зрівнятися хіба що з виразом радості на обличчі мого сина.

Коли прийшов час розповісти все молодшому синові, старший захотів поговорити з ним сам. Зараз вони обидва прекрасні «дарувальники» і ніколи не відчували, що комусь збрехали. Адже їм розкрили секрет того, як бути Сантою.

Леслі Раш

Опубліковано 24 січня 2019 року

You cannot copy content of this page