Одного разу один чоловік потрапив в авapію корабля і був викинутий хвилею на безлюдний острів. Він єдиний серед пасажирів корабля та екіпажу залишився живий і безперервно молився про те, щоб Бог порятував його. Щодня вдивлявся він в горизонт в надії, що побачить проплаваюче повз острів судно, та все марно. Джерело
В кінці-кінців, чоловік вирішив побудувати собі хатину з дощок, які викинуло на берег після корабельної авapії. Але одного разу, повернувшись на берег після пошуків їжі, він побачив, що його хатина охоплена полум’ям.
Найжaxливіше, що разом з хатиною згоріли всі його речі. Він залишився ні з чим. Він більше не міг стримувати свого відчаю і гніву:
– Боже, як Ти міг так зі мною вчинити? – ридав він.
Наступного ранку його розбудив гудок корабля. Корабель плив до острова, щоб урятувати його.
– Як ви дізналися, що я тут? – запитав чоловік матросів.
– Ми побачили димовий сигнал, – відповіли вони.
Мабуть багатьом в їх житті, чи в житті знайомих, теж зустрічалася така мить або невдала ситуація, яка видавалася дуже невезучою, дуже складною, але насправді, цією пригодою Бог оберігав нас ще від гіршого.
Довіряймо Богові! І звертаємося в молитві, щоб Він був завжди поряд з нами, а ми завжди, щоб мали Бога в своєму серці.