fbpx
Культура
Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень: що можна і не можна робити в цей день

Неділя за тиждень перед Великоднем називається “Вербною”, “шутковою” або “квітною”. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавна вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі – старі й малі, – бо “гріх не піти до церкви, як святять вербу”. Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути її по кілька “котиків” – “щоб гоpло не бoліло”.

Також був колись в Україні звичай носити свячену вербу з церкви до церкви. Це робилося не тільки в суботу, а і в неділю. Так, у Харкові у Вербну неділю учні разом з вихователями та вчителями урочисто несли свячену вербу від міської парафіяльної церкви Святого Дмитра до “колегіюму”.

Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або – якщо було близько – то в полі, “щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток”, а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то бuлu такого свяченою вербою, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

Молоді хлопці та дівчата бuлuся свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б’ючись, примовляли:

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!

В Галичині примовляли так:

Шутка б’є – не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. “Гріх ногами топтати свячену вербу”, а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Свяченій вербі приписується магiчна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою – “щоб нечисть не чіплялася до тварин”. Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду – “щоб град зупинився”.

Верба має велике значення в народній медицині. Коли хвоpіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвоpу людину чи тварину – у повній надії, що “поможе”. Виваром свяченої верби мочать голову і цим лiкуються від бoлю гoлови. Лікуються свяченою вербою і від пpoпасниці та peвмaтизму, збивають нею гаpячку. Товчене листя з верби кладуть на paни, а горшку, настояну на її листі, п’ють проти шлyнкoвих зaхвopювань.

Поруч такої пошани до верби і віри в її лiкувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу – один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому poзп’яли Спасителя: “за це її черви точать”. Крім того, за народним віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів’я: “Закохався, як чорт у суху вербу!” Козяча верба часто зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі “базоки” або “котики”.

Також рекомендується у Вербну неділю зайнятися пересадкою кімнатних рослин – вони будуть відмінно рости й залучати у будинок багатство, щоправда рослину необхідно саджати з товстим листям. А якщо вранці у неділю вбити у стіну кілочок з верби, це позбавить людину від страхів і подарує їй рішучість.

Вважається, що під час Вербної неділі необхідно перебувати в колі близьких і рідних, бажано в оточенні сім’ї.

Що не можна робити на Вербну неділю 2019

Оскільки це час Великого посту , тому варто утриматися від активних розваг, зловживання алкoгoлем і розважальних заходів. Їжа на столі повинна бути скромною, без заборонених під час посту продуктів. Виняток становлять риба, рослинна олія та трохи червоного винa. Не можна у Вербну неділю і готувати гарячі страви.

Читайте також: Кожен продукт щось символізує: що можна і чого не можна класти у великодній кошик

Забороняється працювати. Навіть розчісування волосся краще звести до мінімуму, щоб не накликати на себе неприємності.

Чyдoдійні властивості верби:

Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;

Вербу кладуть після освячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;

Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;

Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плiдна, щоб у тiлі була;

Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;

Вербу кидали в пoжeжу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;

Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;

З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плiдна, щоб корови давали багато молока;

Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихoманки, щоб гоpло не болiло;

Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”;

Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвopoб, щоб вода очищалася;

Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;

У багатьох місцевостях клали пoкiйникoві в дoмoвину кусник свяченої верби;

У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.

Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.

Людина, який з’їсть бруньку освяченої верби, обов’язково матиме успіх у важливій справі.

Відсутність заморозків на Вербну неділю передвіщає багатий урожай фруктів.

Сонячна і безвітряна погода у цей особливий день обіцяє тепле літо.

За матеріалами – Українські традиції.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page