fbpx
Культура
Оксана Муха у відвертому інтерв’ю розповіла про життя під час та після шоу. Поділилась планами на майбутнє

Після грандіозного фіналу “Голосу країни-9” львів’янка Оксана Муха, яка здобула перемогу на шоу, прокинулась популярною. Про найскладніші етапи проекту, співпрацю із зірковим тренером Dan Balan, плани на вокальну кар’єру та залаштунки шоу – читайте в ексклюзивному інтерв’ю співачки . Пише 24 канал

У неділю Ви тріумфували на “Голосі країни-9”. Які враження залишились від феєричного проекту та перемоги в ньому?

Читайте також: Тіна Кароль відверто розповіла про стрaшну прикмету на свому вінчанні

Враження від шоу – надзвичайні! Я тепер розумію, як люди працюють для того, щоб ідея, заради якої вони працюють, здійснювалась, і скільки на це потрібно покласти сил, бажання. Це дуже важливо.

Кожного разу нам наголошували на тому, що нікому не цікаво, якщо це будуть штучні перегони. Тому все було правдиво і це мені імпонувало.

Глядачі бачать лише ефектні виступи учасників “Голосу країни”. А яка атмосфера панує на знімальному майданчику, за лаштунками? Чи відчували Ви жорстку конкуренцію?

Я відчувала шалену конкуренцію на нокаутах, це був дійсно складний етап, коли ти стоїш за крок до бажаних прямих ефірів. Усі дуже переживали і хотіли пройти далі.

Загалом другий етап шоу був дуже згуртованим, творчим, принаймні, для мене. Якщо батли пройшли в розслабленій атмосфері, то вже на нокаутах всі зрозуміли, як все виглядає, коли учасники покидають проект. Це було досить стрaшно. Особливо, коли друзі, з якими ти добре спілкуєшся, в яких ти віриш, покидають проект.

А далі зйомки йшли дуже швидко: ти просто робиш, що можеш, не задумуєшся, просто намагаєшся зробити якнайкраще те, що від тебе вимагають.

Мабуть, всіх найбільше цікавить, як це працювати з харизматичним Dan Balan. Чи строгий він як зірковий наставник?

Насправді на шоу тренер сам будує свою команду і за своїм світоглядом, відчуттями інтуїтивно обирає людей. Так склалось, що у Dan Balan була інтернаціональна команда та водночас дуже дружня.

Дан завжди мав на кожного рівну кількість часу. Він нікого не виділяв, тому й всі почувались дуже достойними. На нокаутах Dan Balan особливо це показав.

Це проект і формат, в якому повно яскравих емоцій, часом сліз і таких раптових happy end. Наш тренер з нами завжди був чесний. Він усіх підтримував і всім давав поради, навіть тим, з ким доводилося прощатися. У цьому, мені здається, проявляється повага до кожного з нас.

Обійми весь світ – ось такий Dan Balan. От він ходить і кожного любить, кожного поважає.

Не знаю, чи він хотів перемогти, але точно розумів, де не можна мене підвести. Dan Balan вміє усім делікатно пояснити, що потрібно зробити по-іншому. Чи одягнути щось інакше. Так, він навіть боровся за одяг (сміється).

Мені було дуже приємно розуміти, що Dan Balan в кожному з нас бачив особистість, яка переспівує чужі пісні, різних виконавців, але при цьому залишається собою. І от коли він помічав, що вокаліст має свою особливість, це його дуже підкуповувало.

Чи відчували Ви мовний бар’єр у спілкуванні з Dan Balan чи іншими учасниками шоу?

Я змушена була правило говорити тільки українською знівелювати, оскільки перекладача ми так і не знайшли. Втрачати час я не мала права і вдавати, що не знаю російську мову, теж, бо я її чудово знаю.

Ми говорили тією мовою, яка була для нас найближчою. Англійською я не володію так, щоб на рівні відчуттів пояснити все, що думаю. Однак ми з Dan Balan взагалі не мали проблем у спілкуванні, ніколи. Як і з іншими учасниками.

Інколи у шоу-бізнесі конкуренти псують костюми чи навіть трaвмують один одного. Чи були якісь інциденти на “Голосі”, що залишились за кадром для глядачів?

Не було нічого подібного. Мабуть, кожен учасник може розказати свою історію з цього шоу. Якщо хтось конкурує, змагається, він зможе розказати мільйон ситуацій, які були гострими і де він бачив цю боротьбу. Наприклад, крісло забрали, зайняли кращу гримерку, не дали вийти кудись. Я цих речей не бачила, я не цікавлюсь ніким і нічим довкола. У мене є важлива місія і я її втілювала.

Перед першим Вашим виходом на сцену було помітне хвилювання. Тіна Кароль навіть вийшла обіймати Вас, щоб трішки втамувати його. Що Ви переживали у ту мить?

Ситуація була складна: коли в тебе попереду цілий вечір, місць всього 4 і те, їх додали. Боротись за ці місця із понад 20 людьми, погодьтесь, дуже важко. Це не приємно, бо кожен, хто сидів у кімнаті, такий самий, як ти. І ми всі претендували на участь у шоу. Коли вже понад половина учасників виступили, і були зайняті крісла Тіни Кароль і Монатіка, єдине, про що я думала: “Господи, лиш би я взагалі заспівала сьогодні”. Бо буде дуже бoляче, якщо не вийду на сцену.

Я розуміла, що в мене діти сидять голодні, бо вони прочекали зі мною цілий день. Просиділи, відмучились. Прийшов момент, коли мала виходити на сцену, я розуміла, що остання і усвідомлювала особливість цього часу, відповідальність. Було дуже важко зібратись із думками.

Я сотні разів казала, що їду додому. Було всього 1,5 хвилини, не 30 хвилин чи можливість поговорити перед виступом, тому й так хвилювалася. До того ж місія, задля якої я прийшла на проект, була дуже високою. Я не мала права підвести.

Перед участю у шоу “Голос країни-9” Ви власне заявили, що прагнете популяризувати творчість легендарної Квітки Цісик. Як вважаєте, чи вдалось Вам цього досягнути?

Я впевнена, що вдалось. Якщо військові пишуть, що слухають тепер Квітку Цісик, щоб хоч на кілька хвилин відволіктись від того, що в Україні зараз йде війна – це вже перемога.

Ви спілкуєтесь з родичами легендарної співачки?

Ми спілкуємось із двоюрідною сестрою Квітки Цісик – Маєю Лев. З нею я проговорюю все, що відбувається: кожен мій крок, кожну думку, ідею, які стосуються творчості Квітки. Я її попереджаю, що в майбутньому хочу щось зробити, як вона на це дивиться, прошу її пораду.

“Голос країни” ще більше зблизив мене з родиною легендарної співачки. Проект насправді допоміг, щоб Квітку Цісик почули, щоб українці відчували себе дуже достойною нацією.

Ви розповідали, що вперше почули запис Квітки Цісик завдяки батьку, який привіз на той час заборонену касету. Як йому це вдалось зробити?

Батько їздив з танцювальним колективом. Його брат був у складі гурту Остапа Стахіва “Січові стрільці”, які мали турне в Канаді. Саме завдяки їм ті касети до нас потрапили. І ми їх слухали, скільки дозволяв магнітофон.

Я вперше почула спів Квітки Цісик у 5-6 років. Насправді ніхто з моїх родичів не пам’ятає точно, коли це сталось, який саме це був рік. Пам’ятаю, що це було в Карпатах, над річкою, ми стояли, готували вечерю, горів вогонь і тато якраз тоді привіз магнітофон, який можна під’єднувати до акумулятора машини. Ми слухали різну музику, яку батько привіз за кордону, а це був дефіцит. І серед усього раптом зазвучала Квітка. Я пам’ятаю добре цей звук і відчуття: я зрозуміла, що ще одна рідна людина з’явилась у моєму житті.

Ви завдяки Квітці Цісик почали співати?

Ні, я співала взагалі з пелюшок. В нас родина така і традиція співу збережена добре. Ми виконуємо пісні не тільки на свята, але й просто у побуті. Можемо після вечері співати за столом, або ж прибираючи, чи просто коли є час.

Давніше, коли ми працювали у полі (тоді жили з цього, коли було складніше з продуктами), сміялись, що наша бабуся Броня, татова мама, може йти, не розгинаючись, обробляти землю і співати. Бо ми для цього піднімались, підспівували, знову нагинались і припиняли співати. А от бабуся працює і співає (сміється). Тому для мене ця традиція є природною і бажання співати завжди було. Я впевнена, що так у всіх родинах.

Пізніше я пішла вчитись грати на скрипці, далі – консерваторія. Багато часу пішло на освоєння цього інструменту і бажання співати відійшло на інший план. На це вже не було часу. Але доля стрімко обернулась.

У “Голосі” Ви зізнались, що вже провели 20 концертів із піснями Квітки Цісик. Хто допомагає Вам організувати подібні виступи?

Тривалий час я працювала з Дмитром Кацалом, а організатором концертів був Андрій Лоїк. Але вже близько 4 років ми працюємо з Галиною Гузьо, яка є промо-менеджером та людиною, яка контролює мої концерти. Але я сама собі продюсер.

Як Ви бачите майбутнє після проекту? Можливо, плануєте переїзд в Київ у 3-кімнатну квартиру, подаровану під час фіналу “Голосу країни”?

У житті все має бути вчасно. Я переїду до Києва тільки тоді, коли буду відчувати, що там мені буде добре, що я матиму підтримку. Наразі столиця – це точка, з якої можна голосно говорити свої думки. Але чи я зможу тут перебувати… Мабуть, не сьогодні. Я живлюсь від Львова, від моїх друзів, від атмосфери цього міста. Тому я не хочу позбуватись цієї “підживки”. Але те, що “Голос” дав мені квартиру – це стало чітким переконанням, що в близькому майбутньому Київ буде моїм другим домом.

Наразі я під враженнями від проекту, тому хочу записати пісні з тими людьми, з якими хочеться співати. В нас із Dan Balan є намір записати трек, який він написав спеціально для фіналу. Тому спершу візьмусь за це. Також я хочу завершити свої мрії, які вже почала втілювати – це новий альбом, який буде людей обнадіювати, підтримувати їх.

Авторський проект має зачекати, бо не кожна ця пісня є до душі, не кожна співається щиро. Тому ці треки стоять у черзі, я над ними працюю. Кожен питає, коли вони з’являться, але спершу варто згадати нашу історію і тоді на ній будемо будувати нову.

Чи розглядаєте Ви можливість участі в інших вокальних шоу. До прикладу, Євробачення?

Категорично ні. Євробачення – це суцільна політика, там до творчості далеко, тому це не для мене.

Наразі будь-яка пісня, яка має навіть мотиви національної, отримує шалений успіх. Як Ви гадаєте, чому україномовні пісні саме зараз мають таку популярність?

Ми колись уявляли, що це має статись в одну секунду. Що раптом ми почнемо поважати те, що є нашим. Але, виявляється, для цього потрібен час. І нарешті люди дозріли, хочуть згадати, хто вони, починають самі себе поважати. Тому ми почали любити і поважати те, що є українським та справжнім для нас. Прийшов час, коли ми стаємо свідомими. Можливо, і держава збудується вчасно.

Свідомість повинна прийти сама, і переконати когось у тому, що наша пісня – неймовірна, неможливо. Її треба просто полюбити.

You cannot copy content of this page