— Пиши заяву на розлучення, ми знайдемо тобі нормальну, гідну жінку! — категорично заявила синові Тамара Петрівна, суворо дивлячись на нього через кухонний стіл. — Сам же бачиш, що через цю свою Олену ти геть з усіма кумами пересварився, та й у кишенях вітер гуляє, ні шеляга за душею не лишилося.
— Та облиш, мамо, у нас усе життєво й стабільно, — з ніяковою посмішкою відповів Максим, відводячи погляд у бік вікна. — Ну, бувають у нас суперечки, потім миримося, у кого в наш час не виникає непорозумінь? А з фінансами зараз у багатьох сутужно, сам знаєш, які часи. Чим вона тобі знову не вгодила?
Тамара Петрівна була свято переконана, що її невістка Олена — абсолютно не пара для її єдиного, викоханого сина. Почати варто було бодай з того, що Олена працювала звичайною майстринею з манікюру в невеликому районному салоні.
Найважчим для літньої жінки було те, що невістка не мала престижного диплома про вищу освіту. Дівчина закінчила лише місцевий коледж за якоюсь абсолютно простою та несерйозною спеціальністю.
Водночас у родині Тамари Петрівни всі споконвіку вважалися людьми витонченими, глибоко освіченими та приналежними до місцевої інтелігенції.
— Ну де ти взагалі знайшов цю особу? — щиро обурювалася мати під час їхнього першого офіційного знайомства в сімейному колі. — Вона ж кількох речень до купи зв’язати не може, плутає класичних авторів і не знає елементарних речей із художньої літератури.
— Мамо, ми з нею вдома не всесвітню спадщину аналізуємо, — спокійно парирував тоді син. — І взагалі, Олена вигідно відрізняється від доньок твоїх високоповажних колег хоча б тим, що на її обличчі немає цього вічного виразу туги, наче вона щойно випила склянку кислого молока.
— Ну, звісно, тільки диваки ходять і постійно посміхаються без причини! — не вгамовувалася Тамара Петрівна. — Оця твоя обраниця минулого літа на дачі навіть сплела собі вінок із кульбаб і ходила в ньому по подвір’ю! Притягнула ці звичайні бур’яни в мій зразковий квітник, де ростуть сортові троянди, висаджені за суворими правилами ландшафтного дизайну. А у тебе ж була така чудова, вихована дівчина Любочка. Міг би вже давно створити з нею міцну родину й виховувати чудових діточок!
— Мамо, я тебе благаю, краще навіть не згадуй про Любочку, — здригнувся Максим, коли в його пам’яті виринули спогади про колишню наречену. — Вона перед сном постійно змащувала волосся якоюсь народною кашкою з цибулі з різким запахом і спала в поліетиленовому пакеті, щоб краще вбиралося.
— Подумаєш, яка дрібниця, — зневажливо знизала плечима Тамара Петрівна. — Зате яка розкішна була коса. А у твоєї Олени стрижка коротка, майже хлопчача, а вії нарощені такі довгі, наче павучі лапки біля брів. Та ще й малюнок на шкірі на самому помітному місці зробила.
— Мамо, у неї там маленьке, акуратне зображення контуру серця на плечі, абсолютно невинне й симпатичне, — щиро розсміявся Максим. — Як собі знаєш, так і відмовляй, але з Оленою ми точно розпишемося. Мені з нею надзвичайно весело, легко, ми постійно знаходимо привід для жартів. І найголовніше — я більше не почуваюся винним, коли збираюся з давніми друзями подивитися футбольний матч або з’їздити на риболовлю, замість того, щоб слухати довгі симфонії, як того вимагали доньки твоїх подруг.
— Ну-ну, побачимо, на скільки вистачить цього твого підлітковго захоплення, — підібгавши губи, сухо кинула Тамара Петрівна.
Літня жінка була абсолютно впевнена, щойно перші яскраві емоції вщухнуть, син обов’язково розчарується у своєму виборі й повернеться під материнське крило. Проте час минав, а цього чомусь не відбувалося.
Ба більше, молодята вже активно готувалися відсвяткувати перше серйозне десятиріччя спільного життя. Причому планували це зробити не за стандартним домашнім столом із важкими стравами, а в цікавому туристичному поході з наметами біля річки, разом із дітьми та батьками дружини.
Олена та її близькі взагалі належали до категорії людей простих, щирих, надзвичайно легких на підйом, які ніколи не втрачали оптимізму в складних ситуаціях. Максима вони прийняли у своє коло з першого дня, без жодних умов, ніколи не намагалися порівнювати його з іншими чи дорікати за тимчасові труднощі.
А коли чоловік втратив свою посаду в науково-дослідному центрі через масштабне скорочення штату, тесть без зайвих розмов запросив зятя до себе в майстерню з ремонту автомобілів
Він терпляче навчив його всіх тонкощів технічної справи, підтримав морально й допоміг опанувати новий фах. Тепер вони успішно розвивали цю невелику родинну справу разом.
Варто також згадати, що в той непростий період, коли Максим залишався без стабільного доходу, саме Олена повністю взяла на себе забезпечення родини всім необхідним. Вона просто мовчки погодилася на додаткові робочі зміни в салоні краси й працювала з ранку до пізнього вечора, не сказавши чоловікові жодного докірливого слова.
Звісно, Тамара Петрівна всього цього ніби не помічала. Натомість вона за кожної зручної нагоди намагалася вказати синові на уявні недоліки невістки, і з часом її постійні зауваження почали залишати помітний слід у думках Максима.
— На які потреби ти знову зняла кошти з нашого спільного накопичувального рахунку? — поцікавився Максим одного вечора, повернувшись після тривалих гостин у матері. — Мама каже, що бачила тебе вдень біля дверей дуже дорогого магазину з коштовностями.
— Твоїй мамі вже давно пора змінити рецепт на окуляри, — з легкою іронією посміхнулася Олена. — Або придумувати свої історії трохи реалістичніше. Мені навіть цікаво, що сама Тамара Петрівна робила біля того елітного закладу? Чи її власні фінансові справи тебе турбують набагато менше? А щодо моїх витрат, то в наших дітей незабаром випускні вечори — у садочку та після четвертого класу в школі, якщо ти раптом забув про ці важливі події.
— Ах, точно, ти ж дійсно про це згадувала, — прохолодно кивнув головою чоловік. — Але чому там виходить така значна сума?
— Організація свята, подарунки, частування для дітей, розважальна програма, послуги фотографа, — спокійно й детально почала перераховувати Олена. — І все це потрібно помножити на два, оскільки дітей у нас двоє. Не переживай так, у мене цього місяця була чудова виручка від постійних клієнтів, тому ми зможемо навіть відкласти певну частину в наші заощадження.
— Добре, а що такого ти сказала моєму товаришеві Сергію? Він сьогодні взагалі відмовився розмовляти зі мною по телефону! — раптом обурився Максим. — Сказав, щоб я спочатку запитав у своєї дружини, що відбувається. От я й питаю, ти не хочеш мені нічого пояснити? І взагалі, коли це ви встигли з ним побачитися?
— Та в тому й парадокс, що ми з ним не бачилися вже дуже давно, — здивовано знизала плечима Олена. — Я його останній раз зустрічала ще на твоєму круглому ювілеї минулого року.
— Знову навколо тебе якісь дивні таємниці! — роздратовано вигукнув Максим. — І чомусь усі ці неприємні ситуації завжди виникають саме через тебе. Мабуть, мама все-таки має рацію — перші яскраві враження минули, і нам тепер не так цікаво проводити час разом.
Олена дуже уважно, з глибоким сумом подивилася на чоловіка, але нічого не відповіла й просто вийшла до іншої кімнати. Вона чітко усвідомлювала, що Тамара Петрівна знову розпочала черговий прихований похід проти їхнього шлюбу.
Дівчина намагалася зрозуміти, чим саме цього разу вона викликала таке сильне незадоволення з боку свекрухи. У відкриті конфлікти вони не вступали вже кілька років — літня жінка воліла діяти витончено, чужими руками й за спиною, тому передбачити її наступні кроки завжди було вкрай важко.
Олена вирішила діяти послідовно та виважено. Для початку вона знайшла в контактах телефон дружини того самого Сергія, який чомусь звинувачував її у своїх сімейних проблемах.
— Лілю, привіт, як твої справи? — щиро й приязно запитала вона в слухавку. — Ми вже так давно не спілкувалися нормально. Може, знайдемо час випити по чашці кави в центрі? Або приходь до мене в салон у свою обідню перерву, я зроблю тобі гарні нігті.
— Дякую, але я якось обійдуся без твоїх послуг, — різко й холодно відповіла знайома. — Ми тепер, між іншим, через твої розмови офіційно оформлюємо розлучення. У мене зараз кожна гривня під суворим контролем. Сергій заявив: раз я вирішила розірвати стосунки, то маю забезпечувати себе сама. Тож дякую тобі щиро, дорога подруго, допомогла так допомогла!
— Почекай хвилинку, а до чого тут взагалі я? — щиро здивувалася Олена. — Я твого чоловіка вже майже рік в очі не бачила!
— Та невже? — у відповідь пролунав гіркий смішок Лілі. — А твоя свекруха усім знайомим розповідає, ніби саме її невістка особисто заскочила мого Сергія в ресторані з іншою жінкою. І ніби ти одразу побігла ділитися цими новинами з Тамарою Петрівною, бо не хотіла тримати це в собі. Знаєш, могла б принаймні мені зателефонувати напряму, а не діяти через третіх осіб.
— Лілю, це ж абсолютна вигадка! — вражено вигукнула Олена. — Тамара Петрівна все це повністю вигадала від початку до кінця й чомусь вирішила приплести сюди моє ім’я. Тепер мені нарешті зрозуміло, чому Сергій навіть чути про мене не хоче після таких новин! Якщо у вас ще є можливість, забирай ту заяву й негайно сідайте розмовляти нормально, без сторонніх пліток!
— Тобі легко радити, — нервово зітхнула у слухавку Ліля. — Виходить, він мені насправді не брехав і ніде не ходив на сторону?
— Я можу тобі з абсолютною впевненістю сказати, що ніде його не бачила й нічого подібного нікому не говорила, — твердо заявила Олена. — Я готова підтвердити ці слова особисто твоєму чоловікові в будь-який момент.
Вже за кілька годин до їхнього салону краси влетів розлючений Сергій. Він був неймовірно сердитий, але тепер його гнів був спрямований зовсім не на Олену. Спокійно вислухавши її детальні пояснення та запевнення, чоловік емоційно висловився про надмірну присутність старшого покоління в житті молодих родин.
Трохи заспокоївшись, він залишив приміщення. Через велике вікно салону Олена помітила, що в салоні його автомобіля сиділа заплакана Ліля. Здавалося, цього разу їй вдалося врятувати чужу родину від руйнівних інтриг Тамари Петрівни.
Проте стосунки у власній оселі Олени продовжували стрімко погіршуватися.
Тепер Максим майже щовечора десь зникав під приводом того, що разом із матір’ю допомагає якійсь давній знайомій Тамари Петрівни з ремонтом у новій квартирі — нібито вони там займалися вирівнюванням стін та оновленням шпалер. Чим насправді займався чоловік у цей час, Олена свідомо вирішила не перевіряти, щоб не втрачати душевного спокою.
— Оленко, невже ти дійсно збираєшся просто сидіти й дивитися на все це з боку? — запитала під час перерви її колега Наталя, яка працювала адміністратором на рецепції. — Ти ж чітко бачиш, що свекруха цілеспрямовано веде справу до вашого офіційного розриву. Нещодавно вона пустила таку брудну плітку про чужу родину, а завтра вигадає щось подібне вже про тебе.
— А що я можу вдіяти в цій ситуації? — втомлено зітхнула Олена. — Максим звик кожне слово своєї матері сприймати як абсолютну істину й ніколи в ній не сумнівається.
— Я б спробувала вивести її на чисту воду, але зробити це потрібно максимально тонко й хитро, — коварно посміхнулася Наталя. — Так, щоб твоя свекруха сама, нічого не підозрюючи, розповіла про всі свої плани та інтриги.
— Мені для таких комбінацій точно не вистачить ні витримки, ні акторських здібностей, — похитала головою дівчина. — Ти ж знаєш, Тамара Петрівна ніколи не стане ділитися зі мною своїми справжніми думками. Це з абсолютно сторонніми людьми вона може розмовляти годинами без упину. Згадай, коли я приводила її до нас на укладку минулого року — вона за пів години встигла обговорити з тобою всі подробиці своїх медичних обстежень.
— О, а це справді чудова ідея! — осяяла посмішка обличчя Наталі. — Послухай, у твоєї свекрухи ж незабаром серйозне свято. Запропонуй їй як подарунок від нашого закладу сертифікат на безкоштовний комплексний догляд за волоссям та шкірою.
— Там разом із нею ще має приїхати її рідна сестра, Дарина Петрівна, — зітхнула Олена. — Вона з тих людей, які ніколи не пропустять нагоди отримати щось за чужий рахунок. Вона теж стовідсотково захоче безкоштовну зачіску та зміну кольору волосся. Я просто витрачу купу матеріалів на них.
— Та облиш, ми з дівчатами в зміні все чудово розуміємо, у кожної з нас є свої життєві історії з родичами, — підтримала подругу Наталя. — Тобі потрібно буде оплатити лише чисту собівартість фарби. Ми запишемо їх на той день, коли працюватимуть Оля та Діана — вони вміють так прихилити до себе клієнта, що люди розповідають навіть найпотаємніші таємниці. А для надійності ми просто увімкнемо запис звуку біля робочого місця.
— Наталю, ти просто неймовірна! — щиро обійняла колегу Олена. — Проти такого очевидного доказу Максим точно не зможе нічого заперечити.
Як вони й передбачали, Тамара Петрівна разом зі своєю сестрою з великим задоволенням прийняли пропозицію безкоштовно оновити вигляд перед майбутнім святкуванням.
Більше того, вони обрали найдорожчі процедури з каталогу й від самого початку поводилися в приміщенні надзвичайно зверхньо, ніби були повноправними власницями цього бізнесу.
Така поведінка лише додала рішучості майстрам, які прагнули допомогти Олені розкрити правду.
Клієнток зручно влаштували в кріслах, накинули на них захисні пеньюари й розпочали процедуру оновлення волосся.
За якийсь час майстриня Діана ніби випадково згадала в розмові ім’я Олени. Вони з колегою трохи потеревенили про поточні справи закладу, потім нанесли на волосся жінок фарбувальний склад і відійшли в бік, непомітно залишивши увімкнений пристрій для запису звуку на столику поруч.
Відчувши, що навколо немає сторонніх вух, Тамара Петрівна одразу ж перейшла до обговорення своєї невістки.
— Ти тільки подивися, у якому скромному закладі Олена працює, — зневажливо промовила вона до сестри. — Очевидно, до більш престижного місця її просто не взяли через відсутність нормальної освіти.
— Та гаразд тобі, тут досить затишно й чисто, — відповіла Дарина Петрівна, оглядаючи інтер’єр. — І взагалі, я чула, що в цій сфері зараз можна заробити дуже непогані кошти. Тобі точно гріх скаржитися — прийшла, і всю красу тобі роблять абсолютно задарма.
— Ой, та що мені ті її безкоштовні послуги? — тихо засміялася Тамара Петрівна. — От якби на її місці була Любочка — це зовсім інша справа. Вона ж мене ледь не з полуслова розуміє, така вихована дівчина. До того ж працює в управлінні соціального захисту, займається розподілом оздоровчих путівок. Я б із такою невісткою щороку їздила в найкращі санаторії відпочивати. Але мій Максим поки що не дуже поспішає йти від дружини. Доводиться діяти поступово, додавати нових аргументів. Я намагаюсь розлучити свого сина будь-що. Та й Любочка старається. Правда син поки сердиться коли бачить нас разом не надто хоче з нею наодинці залишатись, додому вічно тікає. Але це поки, звикне.
— А Олена досі не здогадалася, чому її чоловік майже щовечора проводить час у зовсім іншому місці? — з цікавістю запитала Дарина Петрівна.
— Так я ж про ремонт вигадую про різні потреби і Любушку кличу’, — весело відповіла літня жінка.
— Ну, ти й ризикована жінка, Тамаро! — похитала головою сестра. — Невже Олена дійсно заслуговує на такі складні комбінації? Вона ж наче непогана дружина, забезпечує родину, гроші в дім приносить, Максима твого ніколи ні в чому не дорікає. Я навіть не знаю, чого тобі ще не вистачає.
— Вона абсолютно не відповідає рівню нашої родини, — суворо відрізала Тамара Петрівна. — А якщо я вже щось вирішила, то зроблю все можливе, щоб цей шлюб розпався.
— Дивись тільки, щоб твій план не повернувся проти тебе самої, — застерегла Дарина Петрівна. — Бо якщо невістка про все дізнається, то мало нікому не здасться.
— Та що вона може вдіяти? — легковажно відмахнулася жінка. — Вона ж постійно мовчить і терпляче зносить усі мої зауваження. Я вже від її імені стільки різної неправди серед наших спільних знайомих поширила — і усе працює, всі вірять, що це Олена створює всі проблеми. Ніхто навіть не здогадується про реальний стан речей.
— Знаєш, сестро, я б точно не хотіла опинитися серед твоїх ворогів, — з легким острахом зауважила Дарина Петрівна.
Жінки провели в кріслах салону ще близько двох годин, завершуючи всі процедури. Щоїхні кроки затихли за дверима, Олена забрала електронний носій із записаним аудіофайлом і одразу поїхала додому.
Вона терпляче дочекалася повернення Максима з його чергового «вечірнього ремонту» і без зайвих слів увімкнала запис розмови його матері, зазначивши, що він має право знати правду.
У міру того, як звучав голос Тамари Петрівни, обличчя Максима ставало дедалі блідішим.
— Боже мій на цьому моєму розумінню прийшов остаточний кінець.
— І що ми тепер будемо робити? — тихо запитала Олена. — У неї ж буквально за кілька днів той великий ювілей, невже ми просто не прийдемо на святкування?
— А нехай вона нарешті залишиться наодинці зі своїми думками й добре замислиться над тим, що робить, — рішуче відповів Максим. — Зроби мені копію цього аудіофайлу, я відправлю його їй як наш офіційний подарунок через службу доставки прямо в розпал свята. І заблокуй її номери всюди, нехай шукає собі інших об’єктів для своїх психологічних експериментів, якщо їй так нудно жити. Придумала собі розвагу — влаштовувати з нашого особистого життя якесь таємне видовище!
Максим повністю стримав своє слово. Єдиним і найголовнішим подарунком від їхньої родини на ювілей Тамари Петрівни став саме той запис відвертої розмови в перукарні.
Після цієї непростої ситуації Максим та Олена провели довгу, щиру розмову й зараз крок за кроком відновлюють повну довіру у своєму шлюбі. Свекруха відтепер стала абсолютно небажаною особою в їхньому домі, а після того, як правда відкрилася, від неї відвернулися й чимало давніх знайомих. Тамара Петрівна затаїла глибоку образу на весь світ, проте змінити ситуацію вона вже ніяк не в змозі.