П’ять років тому мій син розлучився зі своєю дружиною. Жили вони біля мене, тому я добре бачила, що із тієї пари нічого не вийде. надто вже вони різними були. Невістці знадобилось десять років і двійко дітей, аби це зрозуміти, але все ж, пішла вона назад до мами своєї. Нині у нас дуже складна ситуація в сім’ї і без допомоги невістки колишньої ну ніяк. Однак вона навіть розмовляти зі мною бажання не має.
Мій син – моя єдина дитина, єдина надія і справжній друг по житті. Його тато виявився не надто хорошим батьком і чоловіком. Свого часу він нас залишив і я мусила виховувати свого Володимира сама.
Він у мене був прекрасною дитиною, всі милувались. Дуже добрий, такий ласкавий і такий мамин. Ні на хвилиночку не міг мене залишити. У садок не ходив, адже бути без мене не хотів. та що там, я у першому класі із ним за партою сиділа, бо не міг сам серед чужих залишатись.
Коли ріс, то ми із ним друзями були завжди. Всім він зі мною ділився, не мав ніяких секретів. Дуже був сухняним. Тому я за нього спокійна була, де б він не був. оце тільки я не вслідкувала, коли у його житті ця Поліна з’явилась.
Привів він її зі мною знайомитись уже коли вона була при надії. дівчина тиха, дуже спокійна і напрочуд вихована. Може, комусь саме такої невістки і потрібно, але не для мого сина вона пара. Я його вже була познайомила із донькою своєї подруги, думала він зрозуміє, щовона йому якраз до пари, але не склалось.
Зоч як мені було прикро. але зіграли вони весілля і стали жити у моїй квартирі. Я сину з дитинства говорила, що так буде. Квартира у нас на чотири кімнати, то скажіть, нащо йому окреме житло, якщо тут хоч конем гуляй?
Не вийшло у них сім’ї, це я бачила одразу. надто вони різними були, тут і говорити нічого. Мій син більш активний, а Поліні усе дім. усе дитина і сім’я. Не встигне мій Володимир із друзями зустрітись. чи затриматись на роботі де, так вона починає своє невдоволення висловлювати, мовляв вона тут одна з дитям. а він казна де ходить.
Звісно, я не могла терпіти, коли про мою дитину так говорять. Поліна цілий день удома, а він на роботі. Йому потрібен відпочинок, а вона чекає. що він прийде ще й із дитиною гуляти піде. А відпочивати йому коли, якщо дитина, навіть вночі прокидається?
Або оце її невдоволення постійне, що він їй грошей не дає. Цікаво виходило, що він її утримувати мав би. Здорову пані, з двома руками і ногами. Я одразу говорила, що можливостей нині повно, головне пошукати. можна із дому не виходити, а гроші заробляти. Та хіба вона мене чула. Все:
— Підгузки треба, кашку треба, одяг дитині треба.
Не було у неї міри у тому “треба”. Добре, хоч на роботу вийшла коли малому рік був. Виявляється можна було дитину в ясла відати, а не чекати мани із неба.
Десять років той шлюб протримався. Я не раз сину говорила, аби він думав щось із цим усім. Життя іде. а він не щасливий із цією жінкою. Я добре бачила.
Зрештою. одразу після появи мого онука другого вона таки пішла з нашого дому. Одразу стало тихо і спокійно. Тт так одна людина може навколо себе напружену атмосферу створити, що й знаходитись поруч не сила.
П’ять років ми у тиші і спокої прожили і було б воно так і далі. якби мій син не занедужав. Нині він ледь рухається. Йому потрібна допомога. аби хоч по квартирі пройти.
Я сама поки могла то справлялась, але ж роки беруть своє. я не вічна. Нещодавно ледь на той світ не пішла. спеціаліст сказав, що мені втомлюватись не можна. А як ти не будеш втомлюватись у такій ситуації?
от і зателефонувала я до колишньої невістки і сказала, що вона мусить приїхати сюди. тут і дітям буде добре, садок і школа поруч. Вона роботу знайде. діти ж не повинні самі рости, їм тато треба. Та й я не можу завжди все на собі тягнути, а вона молода.
Уявіть моє здивування, коли вона вислухавши просто розсміялась і слухавку кинула. Я пробувала ще раз набрати, але вона не відповідала і не відповідає досі.
От такі нині жінки пішли – якщо чоловік здоровий і працює. то він потрібен, а як що сталось. то вже й на дзвінки можна не відповідати.
Але я надії не втрачаю. Я все ж дійду справедливості.
Він тато дітей, він її чоловік, хай і колишній.
Хіба можна так, хіба так справедливо?
16,08,2023
Головна картинка ілюстративна.
