fbpx
Моя прабабця колись розповіла мені таку історію. Дівчиною вона занедужала на тиф. І так, що вже майже прощалася з світом Божим. Їй виділили окрему тарілку, ложку, чашку, а братам і сестрам заборонили спілкуватися з нею, щоб не наражати їх на небезпеку
І от одного разу підходить до неї тато і каже: – Катю, скажи, чого
В замку повернувся ключ, і в дім увійшов Сергій. Регіна поспішила до нього назустріч, але так і зупинилася в коридорі, побачивши обличчя чоловіка. “Я все про тебе тепер знаю. Збирай свої речі і йди”
Регіна йшла вечірнім містом назустріч вітру, який раз-по-раз шарпав з-під шапки волосся, вкрите білим
Приїхала додому о восьмій годині. Відкрила двері і дар мови втратила: в кімнаті сидить молода красива дівчина, дивиться телевізор, син спить в ліжечку. Я їй: «Хто така?». Дівчина зім’ялася, розгубилася і каже: “Я няня дитини!”. Питаю: “А де тато дитини?”. Вона: “Скоро буде”
Я знала, що виходжу заміж за того ще «гульвісу», мені про це говорили: і
На суді, батько сказав, що я йому не потрібна – так само, як і жінка, з якою він мене нажив. Я запам’ятала ці слова на все своє життя. Мені прикро досі, хоча минуло вже стільки часу
Я виховувалася без рідного батька. Мої батьки розлучалися, коли мені було лише шість років.
Бійтеся своїх бажань – вони збуваються
Коли мені було шість років, моя сусідка-подружка Катя сказала, що мріє вирости справжньою принцесою.
Мої друзі з дитбудинку дивуються – нащо вона мені зараз, коли у мене все є. Я відмовчуюсь і знаю те, чого їм ніяк не зрозуміти
Коли мені було чотири рочки, тато пішов від нас до іншої жінки. Після цього,
З грошей Михайлович знайшов пачку євро. Але розуміючи, що ними ніде не розплатишся, вирішив залишити готівку на місці. Єдиною прикрасою були дві обручки в вазі
Ореста Михайловича на пошті всі любили. Особливо начальство. Директор завжди говорив: «Хороший ти мужик,
Можеш бути вільна, одна. Але знай, йдеш, назавжди. Ти сюди більше не повернешся, ясно? З сином погратися, провести час, хоч кожен день. Сама жити тут більше не будеш. Вибір за тобою
Справжні батьки! “Мамо, знайомся це Люда, моя дружина”. “Тобто? Що за жарти? Славо…” “Це
Я віддаю дитину на секцію плавання – вона тут-таки біжить доповідати своїй доньці Зіні, що наш меншенький ходить займатися в басейн з тренером. Все, Зіна відкладає всі свої справи і мчить записувати своїх дітей в секції «крутіші».
Після того, як ми з чоловіком «несподівано розбагатіли» і оселилися у власному котеджі, свекруха
Віддала сусідці дитячі речі, а вона перестала розмовляти. Незадоволена, що речі ношені, а ще, що автокрісло їй не дісталося.
Ви коли-небудь стикалися з подібними людьми? З такими персонажами, на слова яких тобі не

You cannot copy content of this page