fbpx
Чоловік категоричний, а я щиро не розумію, чому? Ну живуть же так люди, невже нам зась? Невже усе аж настільки серйозно і не можна ставитись до цього питання простіше
Мені 25 років і я вже хочу дитину. Але як тільки я починаю розмову
— Олексію — Олена увійшла в передпокій, поставила сумки з продуктами на підлогу, подивилася на втомленого чоловіка з дитиною на руках – зараз зміню, відпочинеш, тільки голову помию, гаразд? — Ох, і заросла, матусю, і підстригтися ніколи — чоловік провів рукою по мокрому волоссю дружини
Олена проходила практику у клініці і підхопила краснуху. Під серцем вона вже носила дитяточко;
Коли я вийшла заміж, моя мама залишилася жити одна – це було її бажання. Я знала, що у неї є друзі. Це були “дівчата з роботи” і сусіди. Наприклад, літня інтелігентна пара з шостого поверху. Валентина і Володимир. Потім Валентини не стало. Якось дуже швидко і нетривіально – за чашкою чаю
Бездітне подружжя, яке любило мою маму, як доньку, і називали вони її Вірочка. Ми
Євгенія Петрівна зрозуміла, що господиня з Насті – що з коня балерина. У Мишка проблеми зі шлунком. А в холодильнику – сосиски, пельмені, готові салати. Євгенія Петрівна спершу обережно намагалася поговорити про це з невісткою, потім прямим текстом сказала, що, мовляв, або ти готуєш моєму синові, або цим займуся я
Олеся трохи хвилювалася: з ким вона буде їхати в одному купе? Минулого разу їй
Пожертвувала велику суму, а тепер шкодую. Грішу? Ходжу як у воду опущена і ніяк не можу відпустити цю ситуацію!
Минулого року у моєї колеги по роботі занедужав син, їм знадобилася термінове лікування за
Син на мене злиться, слухавку не бере, та і сама не часто телефоную, щоб зайвий раз не нариватися. Сподіваюся, що з часом він зрозуміє, що мама в п’ятдесят п’ять років ще не зовсім стара і має право бути щасливою, а не ходити вічно в жалобі
Півроку тому я поховала чоловіка. Його втрата для мене була величезним потрясінням, з огляду
– Ой, мам, ну, що ти починаєш, а? – здивовано говорить син, почувши, що мама ображена, – Знала де буде застілля, знала коли, так чому не приїхала? Тепер винних шукаєш і образи намотуєш. Ти, що чужа? Я до тебе повинен був телефонувати офіційно, чи як? То це я повинен образитись – мама рідна на святкування появи єдиного онука не приїхала!
Син Лариси Володимирівни, Артур, два місяці тому став татом – у них з дружиною
Щороку щедро роздавала сусідкам полуничну розсаду. Я її обожнюю і маю з десяток різних сортів на будь-який смак. Так от! Полуницю я роздаю, а нових грядок цієї ягоди у сусідів не бачу. Вирішила запитати, чому ж так і прозріла. Це ж треба таке вигадати, а?
Я просто обожнюю таку смачну ягоду як полуниця і вважаю за краще вирощувати її
Коли свекруха на весіллі підняла тост за швидке поповнення у новоствореній родині наречений не стримував себе: «Мама, придивися до хлопчаків поруч, ось тобі онуки! Тепер це мої рідні діти, а твої онуки. Звикай». Але жінка не хотіла “чужих” їй потрібні були свої власні онуки рідні
– Одразу подаруй йому дитину! – у свій час мама говорила сестрі. – Не
Та не навмисне я те зробила – випадково. Уже три роки минуло, а я і досі залишаюсь не бажаною гостею для доньки. Ну хіба ж я хотіла, га? Ну вийшло так. Я ж лиш з добрих міркувань
Та не навмисне я те зробила – випадково. Уже три роки минуло, а я

You cannot copy content of this page