Відійти остаточно від старого життя допомогло нове кохання. Чудовий чоловік, який був від неї молодший на п’ять років. Від цих стосунків вона не чекала нічого серйозного, але щось таке особливе для душі, для себе… Вона помолоділа, з’явився блиск в очах, усмішка і віра в те, що щось хороше ще випаде на її долю.
З дітьми Валерія вона не знайомила, бо навіщо? Цей тридцятидворічний чоловік був лише її секретом і натхненням, святом для душі. Проте, Валерій закохався і був готовий прожити з нею все життя:
– Що ти така забобонна? Ну то й що, що я молодший? Ти подивився, світові зірки й на десять, й на двадцять мають молодших чоловіків і живуть.
– Зрозумій, я більше не хочу мати дітей. А ти ще такий молодий і колись захочеш і молоду дружину, і дитину… Твоє життя лише починається.
– Ой. Бабуню, ніби твоє скінчилося…
– Як майбутньої матері – так.
Алла точно знала, що більше не хоче проходити шлях материнства – з неї досить і першого досвіду: діти шлюб не рятують.
Але Валерій наполягав, якщо не офіційно, то хоча б жити громадянським шлюбом і через стільки часу вмовлянь і переконань, наважилася.
Діти сприйняли ще одну людину в домі доволі спокійно, а сам хлопець виявився доволі компанійським та веселим – з молодшим сином Ігорем грав в комп’ютерні ігри, а старшу доньку підтягував по математиці, бо сам був викладачем на математичному факультету.
Щастя прижилося в Аллиній родині, чому були всі дуже раді.
Минуло років п’ять і Алла не помічала, що кидає на Валерія палкі погляди донька Ірина, очей з нього не зводить та червоніє, та очима стріляє, та намагається й за руку торкнутися чи обійняти. Спочатку Валерій сприймав це як вияв любові. Як до батька, чим гордився, але далі зрозумів, що дівчина закохана тим першим палким коханням, що не має ні меж, ні відстані, ні часу.
Дякувати богу, Алла нічого не помічала, а сам чоловік уникав Ірини як міг, проте, як на зло, Ірина почала завалювати математику на першому курсі і Алла просила його допомогти дитині.
Якось Алла поїхала у відрядження в інше місто, а Ірина часу не гаяла. Чи міг чоловік не стриматися красивій молодій дівчині, що кохає його? Валерій не зміг.
Через якийсь час стало зрозуміло, що Ірина при надії і Алла почула правду. Двоє найдорожчих їй людей її зрадили. Таке важко прийняти, зрозуміти чи пробачити – зібрала речі і виїхала з молодшим сином з квартири і обірвала всі зв’язки і з донькою, і з чоловіком.
Нове місто відволікало Аллу побутовими проблемами, обстановкою на роботі та іншими дрібними речами, які вона на себе навалила аби не думати і не відчувати. Хоч в особистому плані все було геть погано, зате на роботі її оцінили і підвищили до керівника відділу. Час летів, але не лікував.
Одного дня вона повернулася додому і її чекав сюрприз – п’ятирічний малюк, схожий як дві краплі води на Валерія.
– Ірка приходила, – так само ошелешено говорив Ігор, – залишила в нас, сказала, що має плани на життя, а дитина тільки заважатиме.
– А Валерій, – вичавила з себе…
– Каже, що він… аварія, короче…
Алла мовчки проридала пів ночі над малесеньким хлопчиком, найріднішою людиною її зрадливих чоловіка та доньки. Звичайно, що вона прийняла малюка і він загоїв всі її рани – вона любила малого та вкладала всю душу.
Завдяки соцмережам їй вдалося знайти доньку – вона була в Канаді і мала там нову родину і нових дітей. На світлинах виглядала щасливо. Коли Дем’ян підріс, то Алла розповіла йому про маму, що та в Канаді, і якщо він хоче, то може з нею спілкуватися. Дитина розглядала фото жінки, яка була його мамою, дивився на малюків, яких вона тримала на руках і так, по-дорослому, відповів:
– Якщо вона захоче, то сама мене знайде. То нащо про неї думати, коли вона цього не робить. Ба, ти знаєш, у мене з контрольної знову відмінно!
Фото Ярослава Романюка