fbpx
Історії з життя
Подруга ніколи не жила мирно зі своїм чоловіком. Ледь не щодня я чула від неї про те, що вони знову не порозумілись і вона його виставила за двері. Після однієї такої розмови я вирішила прихистити її чоловіка. Рік минув, а ми уже одружені, але моя подруга нам спокою не дає. Для неї у її розлученні винна лиш я. Але чому? Я ж його у тебе не забирала, ти сама йому на двері вказала

Мені 34 роки. У мене зараз з’явився новий чоловік, якого я неймовірно люблю. Зізнаюся, чесно, я вже й не думала, що зможу бути такою щасливою. До зустрічі з ним у мене були чоловіки, але відносини з ними не доходили до серйозних. А зараз все по-іншому. Ми разом близько року, і кожен день я відкриваю в ньому нові позитивні якості і мені дуже добре з ним. Він переїхав до мене в квартиру, забирає мене з роботи, ми вечеряємо в улюбленому кафе і насолоджуємося спілкуванням. Я познайомилася з його матір’ю, яка сприйняла мене, як рідну людину. Ми з нею навіть зовні трохи схожі.

Але є одна обставина, яка затьмарює моє щастя. У мене є подруга, яка була заміжньою три роки за моїм чоловіком, але відносини у них були нестерпні. Крім того, вона мені постійно скаржилася на свого чоловіка і розповідала, що втомилася від нього.

Так вийшло, що її колишній чоловік – це мій теперішній. Зазначу, що я забирала його у своєї подруги. Так, мені трохи соромно, але вони постійно з’ясовували стосунки і не розуміли один одного. Вона часто виставляла його з своєї квартири і не спілкувалась з його родиною.

Одного разу, коли вона його виставила, то зателефонувала мені аби розповісти що сталось. А мені так шкода її чоловіка стало. Ну я й пригріла його. Відтоді ми і не розлучаємось з ним.

Але ж тепер колишня подруга вважає, що я в чомусь там винна. Мовляв її шлюб через мене не склався. Дивачка! Якщо я люблю і ціную свого чоловіка, то в мене і в думках немає його за двері виставити, або влаштувати сцену через дрібницю. Я його, як зіницю ока бережу і догоджаю. Ну і вже точно не обговорюю недоліки коханого з подругами. А його мама для мене ледь не свята, адже саме вона виховала і виростила для мене такого чоловіка.

В чому ж мені цікаво я винна. Я не забирала, а вчасно нагодилась, аби підібрати те, чим вона погребувала. Які питання?

Оленка З.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page