fbpx
Культура
Ще дитинстві мама навчила мене дуже дієвій молитві до Ангела Хранителя. Я все життя так молюся і щоразу дивуюся результатам

Мама мені казала: “Дочко, якщо в житті тебе зустрічають непорозуміння у спілкуванні з людьми, то звернися до їх Ангела Охоронця. Ти здивуєшся, я зміниться їх ставлення до тебе і які питання допоможе вирішити це звертання”.

Вперше я випробувала чудодійну силу цієї молитви ще  будучи школяркою. Я жила в селі, а на навчання їздила до міста. В ті часи з транспортним сполученням було досить складно, і я частенько спізнювалася на урок української мови, він був перший у розкладі. Вчителька, що вела даний предмет мене недолюблювала, це, якщо м’яко сказати. Вона постійно прискіпувалася до мене, до моїх відповідей, робіт, сипала гострими зауваженнями, що не мали стосунку до знань, а виключно до моєї особистості. В один із днів, коли я знову спізнилася на українську, дорогою уявляла, як зараз, перед цілим класом знову вислуховуватиму гострі зауваження, критику, яка подекуди межувала з приниженням. Мені хотілося прогуляти урок і не чути всього того.

Глибоко в душі я розуміла, що прогул не вирішить моєї проблеми і саме в цю мить мені згадалися мамині слова: “Доню, звернися до Ангела Охоронця людини, яка чинить тобі зло і побачиш, як зміниться її ставлення до тебе”. І я спробувала. Я не сильно розраховувала на результат, але все ж він приголомшив мене результатом. Коли я увійшла у приміщення школи то почала щиро молитися:

Ангеле Хоронителю Галини Дмитрівни, вітаю Тебе і благаю, допоможи, аби вона ставилася до мене так, як я того заслуговую( далі Отче Наш).

Ви можете не повірити моїм словам, але вперше за два роки я увійшла у клас без критики. Мої відповіді не викликали у її очах зневаги, а мої роботи перестали майоріти червоними зауваженнями. Я настільки здивувалася, що довго не могла повірити, що відтепер так буде завжди, але так було. Дякую тобі Господи!

Впродовж усього життя я використовую цю молитву, вона частенько рятувала мене у ситуаціях, які я вважала безнадійними.

“Ангеле Хоронителю(ім’я людини), (прохання, яке б ви хотіли, щоб було вислухано вашим співрозмовником)”.

У житті складалося по-різному, я то віддалялася від Бога, то наближалася до нього, то повністю уповала на його підтримку і волю, але у міжособистісних проблемах я завжди використовувала мамину молитву-пораду.

І, можливо, я б і не поділилася цією історією, якби не випадок. Наше з чоловіком життя сповнилося холодом і непорозумінням. Я відчувала, що наш шлюб, на повній швидкості несеться до неминучого розлучення. Ми не могли відверто поговорити, кожен засів у своєму коконі, через який не проходило ні розуміння, ні слова, ні навіть благання. І мені знову згадалися мамині слова: “Дочко, ти здивуєшся…..”. І я здивувалася!

Вечір чергових розбірок остаточно обезкрилив мої намагання щось зрозуміти. Я повернулася до стіни і почала безперерви повторювати “Ангеле Хоронителю Олега, благаю тебе, допоможи моєму чоловікові відкрити мені своє серце, свої, переживання, свої страхи. Допоможи, бо я втратила надію, що можу щось змінити”. І безліч разів я молилася “Отче Наш” і зверталася до Ангела Охоронця мого чоловіка, але не почула за спиною жодних змін, тільки невдоволене сопіння. І без надії на зміни провалилася в сон…

Ранок нічим не здивував. Чергова порція сімейних негараздів тягарем лягла на мої плечі. Я здалася. Сиділа і просто дивилася у вікно, де хмари шматував весняний вітер. На душі було важко.  І тут, тихий голос чоловіка вивів мене із заціпеніння. Він напівшепотом почав розповідати про свої проблеми, спочатку слово – два, а далі речення за реченням виливав свою біду. Я сьорбала ранкову каву і не могла збагнути, як таке можливо. Я рік живу, як на мінному полі, не розуміючи, що так віддалило нас один від одного. Я передумала мільйон думок і переуявляла мільйон причин, а все виявилося так банально і просто!

Ви знаєте, можливо, моя історія вас не зачепить. Можливо, ви навіть засудите мої роздуми, але, якщо є хоч найменша ймовірність, що комусь допоможе моя розповідь, я буду щаслива!

Дякую Боже, що вислухав, дякую, Мамо, що навчила, дякую, Олеже, що відкрився!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.