— Що це? – поглянула свекруха на мої руки, – А з якого дива так? – здивувалась вона щиро, – Поглянь на мене, доню і запам’ятай собі гарненько, – говорила строго, – От такою ти маєш бути і в вісімнадцять і в тридцять і в сімдесят вісім. Зрозуміла мене?
За Тимура заміж я вийшла три роки тому. Майже одразу у нас син на світ з’явився, живемо ми в селі, тож часу ні на що не вистачає, адже скрізь потрібні руки. то на город біжу, то вже в хаті шарварок, що син наробив розбирає, а вже час і до худоби. Про себе, звісно ж і не згадую. Тут аби уже встигнути довкола якийсь лад навести.
Свекруха моя жінка міська. За роки мого шлюбу ми з нею бачились разів зо два, напевне. На виписці – вперше, ну і ось, тоді, коли завітала вона до нас на гостину.
Одразу скажу, що свекруха дуже доглянута жінка. Її роки ніколи не даси, на років з тридцять вигляд має, ще й блиск в очах відповідний. Одяг на ній увесь гарний і модний, зачіска, завше до лиця, маникюр, педикюр, ну виглдає. мов лялечка.
Ну посиділи ми за столом, погралась вона із онуком, а потім відвела мене у кімнату, поглянула в очі і запитує:
— Алло, скажи, ти з сином моїм не щаслива? Чому у тебе вигляд такий? Поглянь на руки свої, а у перукаря ти кол була востаннє?
Якщо чесно, то я ніколи цим не заморочувалась. Хвостик і нігті ножицями підстригти. Та й грошей шкода на те все витрачати і часу. не звикла я на себе скільки витрачати ресурсів, от так і сказала свекрусі. та й як я скажу чоловіку: “дай чотириста гривень я нігті зроблю”, та й мене язик не повернеться.
А свекруха мене вислухала і каже так тихенько:
— Поглянь на мене, доню. От так ти повинна виглядати і в вісімнадцять і в тридцять і в сто. Бо коли ти у дзеркалі самі недоліки бачиш, то і настрою у тебе не буде і у сім’ї ладнатись не буде. Та й який релакс посидіти коли тобі роблять усі ті процедури, а настрій потім який? твій зовнішній вигляд, то відображення твого життя заміжнього. За добрим чоловіком і жінка цвіте. Тож іди вчись сама і чоловіка свого вчи, що тобі треба і на плаття нове і на нігті і на зачіску і на просто “хочу”. І буде він бачити щастя у твоїх очах і буде мати бажання більше заробити, аби ти була радісною.
Дивно мені було спочатку чоловіку оте промовити і соромно, але змогла таки. Як зараз пам’ятаю, що на крилах вилетіла з перукарні. Помолодшала і розквітла прямо. Впевненість у собі з’явилась і сили. А як було приємно коли чоловік похвалив і у погляді у нього було здивування впереміш із захопленням.
І знаєте і час знаходиться на все і гроші. Тимур сам мені виділяє уже щомісяця і на все нам вистачає.
Скільки житиму, свекрусі за науку дякуватиму, адже інколи ми забуваємо що й живемо. Близьким віддаємо усю себе, аж доки тільки тінь бліда залишається.
27,052023
Головна картинка ілюстративна.