fbpx
Культура
Сьогодні Дмитрівська батьківська поминальна субота. Упокій, Господи, душі наших близьких та рідних у Царстві Небеснім

8 листопада церква вшановує пам’ять Дмитра Солунського. А в найближчу суботу перед днем ​​пам’яті Дмитра Солунського здійснюється поминання всіх покійних – Дмитрівська поминальна субота. У цьому році вона випадає на 7 листопада.

Молитва за тих хто не з нами не менш важлива, ніж молитва за живих. Це благословення вашого роду, тому аби нікого не забути, краще записувати ім’я всіх за кого треба молитися. Пом’яник можна використовувати вдома для домашньої молитви, можна брати із собою до храму.

Що робити цього дня?

Бажано у Дмитрівську суботу прийти до храму зранку. Після літургії у Дмитрівську суботу правлять заупокійну панахиду (спеціальне богослужіння), читають подані вірянами записки за душі тих, хто не з нами. Дуже корисно у ці дні причаститися.

Написати записку “За упокій” – зазначити всіх тих хто не з нами серед близьких та рідних.

Запалити свічку. Свічки – ваша данина церкві. Взагалі, свічки можна ставити у будь-який свічник. Але є спеціальне місце для свічок за упокій – це канон – стіл прямокутної форми, з хрестом і спеціальним свічником. Саме перед каноном здійснюється панахида, під час якої можна поставити свічку і разом з усіма помолитися про своїх покійних родичів.

Залишити у храмі пожертву (тільки за бажанням вашої душі!) У Поминальну суботу в центрі храму ставлять великий стіл і туди складають пожертву. Зазвичай приносять продукти – можна усе, крім м’ясних продуктів. Частіше приносять олію, хліб, крупи, борошно, печиво. Після богослужіння ці продукти роздаватимуть служителям храму, бідним людям та нужденним, або у дитячі будинки чи у будинки для літніх людей.

Після храму можна прийти на місце спочинку рідних. Там треба ще раз помолитися за близьких і рідних, яких вже немає серед нас. Традиція залишати їжу не є християнською. Краще запалити свічку, помолитися та помовчати.

Поминальний обід цього дня треба супроводжувати та закінчувати молитвою.

За народним віруванням, святий Дмитро приносить зиму. Також вважалося, що він ключем “замикає землю” і дає господарювати зимі, завершуючи, таким чином, хліборобський рік. Він тримає у себе ключі, поки не приїде за ними святий Юрій (6 травня) і землю не відкриє.

Також цим днем завершується весільний сезон. Якщо якась дівчина на виданні залишилася не засватаною, то в старовину рік для неї вважався втраченим.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook