fbpx
Історії з життя
Свідомо не купую квартиру, щоб дружина в разі розлучення не віджала половину. У чому я не прави?

Чомусь вважається, що для сім’ї обов’язкова своя квартира. Дивлюся на друзів, як вони надриваються, щоб оплатити іпотеку, і дивуюся. Чи не простіше жити на орендовані, як роблять у всьому цивілізованому світі?

По-перше, не прив’язуєшся до одного місця або району, а живеш там, де зручно. Хтозна, як життя складеться – переїзд, зміна роботи чи ще які-небудь нюанси. По-друге, не потрібно витрачатися на меблі і всякий громіздкий мотлох – склав речі в машину і в будь-який момент переїхав, куди захотів. А по-третє, нічого не потрібно ділити при розлученні, що теж важливо при нинішньому житті.

Навколо повно прикладів, як колишні дружини віджимають житлоплощу, на яку чоловік корячився півжиття. «А як же дитина?» – запитаєте ви, і матимете рацію. Син – це святе, тому він прописаний в квартирі моєї мами і без свого кутка не залишиться. А на дружину я працювати не збираюся, ніщо не вічне, і, можливо, наш шлюб теж.

Я їй так і заявив недавно, коли вона в черговий раз затягла пісню про іпотеку. Можливо, складається враження, що я не люблю дружину і не дорожу нашими стосунками, але нічого подібного, живемо разом уже сім років і розлучатися не збираємося. Зате якщо раптом що – залишатися «без споднів» я не збираюся. Бачу, що дружина трохи ображається на мене за мій підхід до спільного майна. Але хіба я не правий?

Леонід, 38 років.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page
facebook