fbpx

Син приїхав з вахти, прийшов до мене розібратись, залишив ключі від мого будинку, сказав, що тепер ноги його тут не буде, і я щоб до них дорогу забула. У нього щось явно не те зі світосприйняттям – я ж за своїх онуків переживала! Ця служба повинна була присоромити невістку, щоб та виправилася, а її похвалили. Де справедливість?

Ось зараз багато інформації, де показують недбайливих матерів: у домі брудно, діти забули коли й їли і замурзані, батьки або не тверезі або байдужі, і до таких одразу викликають відповідні структури. Я вважаю, що це правильно – мова йде в першу чергу про дітей, самі себе вони забезпечити і захистити не можуть. Залиш таким матусям дітей – і ще якесь лихо трапиться. Тільки я тепер сумніваюся, що оті рятівні служби правильно працюють.

Мій син одружився на такій ось не надто акуратній дівчині. З першого знайомства з нею мені стало зрозуміло: як дружина вона буде ніяка. На ній була сорочка з засаленим комірцем і манжетами, джинси драні (ну, ладно, мода така), кросівки запилені. Ще до весілля я пішла знайомитися з її мамою, відразу стало все зрозуміло: від кропиви не вродять апельсинки. У неї ще двоє молодших дітей, присісти нікуди, все валяється, все брудно, кішки по столах лазять. Чоловік якийсь у неї дивний – чи то її він, чи вона у нього в любов приходяща.

Весілля було у мене вдома: кафе і ресторан були не по кишені, а до сватів навіть гостей не запросити через бруд в будинку, хоч у неї і площа квартири більша за мою. До речі, вона набралася під час застілля так, що мені соромно стало і я зауважила, що у невістки не хороша спадковість. З дня весілля сваха перестала для мене існувати як рідня, не можу я спілкуватись з такими людьми. Радувало одне – діти будуть жити не в моїй квартирі, є бабусина – невістка успадкувала, точніше її мама, ось туди вона молодят і пустила. Ремонт син робив, слава Богу руки золоті у нього, а ось невістка затишок там не створила. Звичайно, бруду такого не було, як у її матусі, але віник в руки вона рідко брала.

Крім того, я стала помічати, що син зі своєю дружиною частенько компаніями стали засідати. Їй лінь готувати: піцу замовляють, ручки вона не хоче борошном забруднити. А як невістка понесла, так злягла – придумала собі таку недугу на 9 місяців. Вона перша жінка, яка при надії ходила чи що? Син і підлогу мив, і готував. Знайшовся хлопчик, і спочатку невістка робила вигляд господині, поки через півроку знову не понесла. І знову вона не може, всім їй треба догоджати! Я пропонувала їй допомогти, але відносини були вже зіпсовані і син відмовився від моєї допомоги.

Коли з’явилась внучка, і їй виповнився рік, то син вирішив працювати вахтовим методом: місяць вдома, а місяць на заробітках. Ох, як я непокоїлась через його від’їзд, він хоч якось сім’ю тримав, а тут без нього все піде шкереберть.

Як у воду дивилася: через три дні після від’їзду сина я навідалася до них додому. Картина неприємна: підгузки розкидані валяються, плита заляпана, посуд в раковині, речі ніхто не гладить і в шафу складаються так просто! Діти, правда, не голодні, але вона все робить на швидку руку: каші в мультиварці, пельмені та інші напівфабрикати, супчик простий. Ніякого жалю до малюків!

Присоромила невістку, а ввечері син дзвонить, вже мені вимовляє – мовляв, що ти ходиш, негатив вносиш, як хочемо, так і живемо! Ну і живіть, дітей що ж біля такої мами тримати ?! Другий раз прийшла – нічого не змінилося, тільки гірше стало – сидить невістка з подружкою, в руках – кава, але я ж бачу що погляди у них хитрі, ой не каву вони до мого приходу пили.

Я не стала підіймати бучу, а зателефонувала куди потрібно – попросила навідати невістку, поки діти живі, розповіла все як є. Вони ходили, подзвонили мені потім і сказали, що я їм голову морочу. Кажуть, що прийшли з перевіркою і у багатьох матусь з дітьми таке: молоді мами не встигають за дітьми і перевертом хата у всіх, особливо коли чоловік далеко. Мало того, вони ще й похвалили невістку: мовляв, речі складені в шафах, їжа є, діти веселі і здорові. А те, що каву невістка пила не страшно, вона не схожа на жінку з поганими звичками, може вона взагалі пила тоді лиш каву і все.

Моєму обуренню не було меж! Дітям, які живуть в будинку, потрібна стерильність, а не «легкий бардачок», куди ті спеціалісти узагалі дивилися? Тільки в шафи і в холодильник? Або невістка якимось дивом хоч трохи прибрала?

Але справа не в цьому – син приїхав з вахти, прийшов до мене розібратись, залишив ключі від мого будинку, сказав, що тепер ноги його тут не буде, і я щоб до них дорогу забула. У нього щось явно не те зі світосприйняттям – я ж за своїх онуків переживала! Ця служба повинна була присоромити невістку, щоб та виправилася, а її похвалили. Де справедливість?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page