Якось, коли дівчина йшла парком, Євген виріс перед нею, наче з-під землі, простягнув величезний букет квітів і рвучко потягнув до себе. У ту ж мить поруч завищали гальма, в машині, що зупинилася біля них, відчинилися дверцята, і чоловік посадив її всередину. Дівчина хотіла крикнути, але поблизу нікого не було
Він був повнуватим, низьким на зріст і, на її погляд, надто старим – йому вже виповнилося 30 років! Але він був військовим, і подруги заздрили їй, адже про
Щастя моє тривало недовго. Не минуло й півроку наших стосунків, як виявилося, що я при надії. Ця новина приголомшила Андрія й показала мені його справжнє єство. Мого коханого наче підмінили. Де й поділась його доброзичливість, люб’язність, ніжність і лагідність
– Барон!.. Фу!.. Вгамуйся!.. Ксенія заледве притримувала пса, який рвався на повідку. Їй ледве вдалося заспокоїти чимось знервованого собаку. Присівши біля великої вівчарки, жінка почала лагідно погладжувати її
Люба була трохи повненькою. Не надто, звичайно, але і не “дівчиною модельної зовнішності” на межі з надмірною худорлявістю. Та й обличчя у неї було, хоч і симпатичним, але дуже простим – без “тюнінгу” і складного макіяжу. “Рафаелівська мадонна!” – зневажливо кинув Іван після того, як Люба пішла: “Проста, як картопля! З нею від нудьги можна Богу душу віддати! Веселішого б когось …”
Івана покинула дружина після п’ятнадцяти років шлюбу. “Полюбила іншого”. Іван дуже страждав і не приховував цього, тому панянки молодшого пенсійного віку, з яких, здебільшого, і складався трудовий колектив,
Того холодного, зимового дня, коли втомлений від роботи в обчислювальному центрі Андрій, повернувшись додому, побачив на холодильнику записку Ані з проханням забути її і готуватися до розлучення, замість подиву і злості до дружини, він відчував тільки щемливий жаль
Можливо, це й дивно, але Андрій передчував, що його сімейне щастя – ілюзія, яка існувати довго не зможе. Коли з’явилося таке передчуття? У день весілля. Дев’ятнадцятирічна світловолоса Аня
Ми коли з дружиною одружилися, нас всі попереджали: – Ось, – мовляв, – у вас кохання-романтика, але це не надовго, потім буденщина затягне. Борщі, пелюшки та інше. І нікуди від цього не дітися
Ми коли з дружиною одружилися, нас всі попереджали: – Ось, – мовляв, – у вас кохання-романтика, але це не надовго, потім буденщина затягне. Борщі, пелюшки та інше. І
Дуже часто ми бачимо в людях лише те, що хочемо бачити… і помиляємось. Цей кумедний і повчальний мультик якраз про це(відео)
Кумедний мультик, який вчить не судити людину за зовнішнім виглядом. Дуже часто буває, що люди, яких ми спочатку хочемо просто “розбачити” потім стають нашими найкращими друзями. І навпаки:
Лист був несподіваним. Спочатку злякалася чужого почерку, а потім серце неспокійно забилося від прочитаного: «Ваш чоловік має іншу, купує їй дорогі речі. Вашу адресу дізналися з конверта, якого він поклав на столі». Не вірила, думала, що вигадка якась: Богдан не такий, він нерішучий. Читала далі: «А ще він їй пише вірші, в яких обіцяє дістати зорі з неба». А далі був той найперший вірш, від якого вона колись захмеліла і, повіривши в Богданові щирі почуття, вийшла за нього заміж
Після недоспаної ночі було важко. Новий робочий тиждень вимагав неабияких зусиль, щоб приступити до ревізії в лісовому господарстві. Лариса встала о п’ятій ранку – поспішала на автобус. За
Кохання між викладачем та студентом було неприпустимим. Олеся могли виключити з інституту, а Віру Петрівну — звільнити. Він навіть батькам не відразу розповів, що кохає Віру.
Кохання — це неоціненний скарб. Не буває щасливого або нещасливого кохання. Це дар Божий — подарунок небес і долі. Олесь ще зі школи писав ліричні вірші. Він рано
Нині Софія (ім’я змінене з етичних міркувань) заміжня. Шлюб вдалий. Має свою квартиру, машину. З однокласниками підтримує гарні стосунки. Шкода лиш, що далеко не кожна подібна історія має такий хепі-енд. Та радує і те, що урок людяності отримав цілий клас. Сподіваюся щиро – на все життя
М’яке світанкове світло дотягнулося навшпиньки до її вікна і уважно поглянуло на неї. Дівчинка відчула його погляд і розплющила очі. Розітерла рештки сну на весиликуватих щоках. (їй саме
Коли вона взяла шоколадку і при цьому не закопилила губу та не закотила під лоба очі, в Олега ледь не стався якійсь приступ від радості. У хід тоді пішов і драндулет, і кілометри по парку, орендована «хрущовка», і позичені у Наталки гроші «до першої зарплати». Навіть друзі на зустрічах з пасією Олега знімали свої брендові годинники і одягали джинси з гуманітарки – щоб образу, так би мовити, відповідати
Наталка саме взяла до рук пилочку для нігтів, як у відділ «Елітних гардин» завернув якийсь чоловік. Окинувши професійним оком, чи потенційний клієнт, вирішила сидіти. Лисий, невисокого зросту і

You cannot copy content of this page