nat
Зимова ніч — бездонна. Уляна падає у м’яку, немов сажа, темряву і летить, летить… Аж доки не натикається на гостренький дитячий голосок: — Ба, хочу казку! Уляна насилу
Поважна галицька родина в неділю з ранку, після церкви приходить у ресторан. Поїли, попили, та й батько розплачується, а мати каже офіціантові: – Чи ви будете не проти,
Люба йшла від лiкаря і сльози заливали її обличчя. Добре, що надворі падав мокрий сніг, який змішувався зі сльозами, бо ніяк не хотілося, щоб люди помічали їх. Чим
Під вечір пішов дощ — весняний, теплий. Струмочки несли бузкові пелюстки, які, наче, фіолетові мініатюрні кораблики поспішали невідь-куди. Здавалося, весь світ заворожив, запоморочив розморений дощем бузковий аромат… Леся
Записалася на консультацію жінка, припустимо Ольга Андріївна. По телефону вона сказала, що дуже стурбована поведінкою сина, якому вже 34 роки. Вона пояснила, що син живе в її домі,
От і знову весна. Холодна, затяжна, але така довгождана. Нарешті потепліло, пригріло сонце, і веселі струмочки задзюрчали, побігли, поспішаючи до ставків і річок. Дівчата і молоді жінки зняли
– Зачекай, Гордію, щось спитати хочу, – аж захекавсь, доки догнав свого товариша Антон. – Чув, що ти свою Тетяну знов у пoлoговий відвіз? Яке це в тебе
“Знову велосипед на подвір’ї, це дядько Іван приїхав до мами. І чого йому треба від неї? Сидять, щось балакають. Це не так просто він зачастив, це йому щось
Присвятила себе невдячному сину, але вчасно зрозуміла, що в 60 років життя тільки починається. Ольга ніколи не задумувалась над майбутнім. За неї це робили інші: батьки, бабуся, потім
З 1 лютого в Україну прийде майже весна. Обіцяні в січні заморозки до 25 градусів так і не настали. Зате початок останнього зимового місяця буде на диво теплим.