nat

Олена Іванівна повільно поверталася додому після нічної зміни. Втомлено зітхаючи й позіхаючи, вона обережно обходила калюжі, що залишилися після нещодавнього дощу. Її увагу привернуло чиєсь пирхання. Насторожившись (хтозна,

Олена дуже любила свого сина, пишалася ним. Іноді дивувалася, що цей привабливий чоловік двадцяти чотирьох років – її власний син. Як непомітно минув час. Ще зовсім давно він

Ця історія трапилася в моїй молодості, але продовжується й досі, хоча я була певна, що ніколи і ні за що в світі не хочу бачити цю людину у

Ну, і кого ти ще запросила на день народження, крім родичів? – запитав Максим, почувши названу дружиною Юлею суму за оплату кафе. Одружені вони були вже сім років,

«Шшшш…» – шепотить вітер у старій трубі. – Тссс… – літня бабуська вкриває тремтячого уві сні хлопчика ковдрою. Він прокидається від дотику, сідає на ліжку. – Бабусю, не

Добрі люди в деякій мірі просто наївні, як казала моя бабуся: «Біди не знають». Я ж росла в достатку: тато і мама за кордоном, купили по квартирі нам

Хлопець приготував обід. Була субота. Зібрався поїсти, як раптом задзвонив телефон. Дзвонив колега, із яким у них склалися хороші стосунки. Зазвичай вони розмовляли про професійні теми, до тем

Колись від такого сну я б прокинулася схвильована і радісна, але тепер я вже добре пам’ятаю слова бабусі: «Не добре себе бачити у весільній сукні, ще цього року

Я сіла з начальником в таксі і мало не вилетіла з нього – за кермом сидів мій чоловік! Ну, думаю, зараз як щось скаже, то я перед начальником

– Це була остання крапля!, – вигукнув чоловік, бо на нього й справді впала остання крапля з душу і далі лилося з тріснутого шланга, – Ноги моєї тут