nat

Чому доля так до мене повернулася, адже я хотіла лише жіночого щастя. Невже, це така рідкість, що й марно старатися його знайти і треба все життя нидіти з

Я була заміжня поважна жінка з двома дітьми, чоловік один працював, а я доглядала за дітьми, поки вони були малі, а далі вже мене ніхто й на роботу

Чи часто ви чуєте від батьків фразу: «Якби я таке мав колись в твоєму віці, то я б був/була найщасливіша людина на світі»? А далі йшла розповідь, як

Я розуміла, що свекруха прийшла не просто так і вона вирішила, що одразу почне з найбільшого аргументу: – Він тобі квартиру лишив, а сам у мене живе. Ти

– А я більше не поїду, – каже він мені. – Я аж стерпла. – Тобто? Як не поїдеш? Ти ж маєш купити Лізі квартиру! – Я вже

Сім’я мого нареченого була типовою, без теплих відносин і любові, здавалося, що там кожен сам за себе. В Ярославові мені подобалася його стриманість, врівноваженість і я думала, що

Проте, було одне, що мене насторожувало в Ігорю – вже надто він був ретельно одягнений. Будучи заміжньою я знаю ціну такій бездоганно випрасуваній сорочці… Але раз він сам

.Це, коли я була молода, то могла закохатися в блакитні очі, придумати тисячі чеснот хлопцю, з яким просто привіталася на в ліфті, могла захотіти вийти заміж, бо від

Я не розумію, якщо ти людині не хочеш нічого дарувати, то для чого тоді так метушитися та випитувати, а що їй треба. Я сказала, чого хочу на сорок

Слова матері я перекладала так: «А хто має це робити? всі живуть своє важливе життя, вони комусь потрібні, як мама, дружин, чоловік, батько. А ти ж і так