Того дня я привела свого нареченого для знайомства із мамою. думала зробити сюрприз для обох: мамі показати Павла, а йому розповісти про те, що ми скоро станемо батьками. Однак, здивувала мене того дня мама зачинивши двері перед носом мого нареченого.
Той день мав стати одним із найщасливіших у моєму житті. Я прийняла пропозицію Павла, він повинен був прийти і познайомитись із моєю мамою. а потім уже всі разом ми б згодом пішли знайомитись із батьками мого чоловіка майбутнього.
Я Павла кохаю і щиро. Три роки ми з ним разом. Як познайомились ми на першому курсі, то так і досі разом. Усі подруги заздрять моєму щастю, адже такого уважного і люблячого кавалера ніхто із них не має.
Павло зробив мені пропозицію ще в березні, а нині вже запросила нас мама на обід, аби познайомитись і обговорити майбутнє. Та й було що обговорювати, адже тест дві смужки показав і хоч Павло ще про те не знав, однак із весіллям потрібно було б поспішити.
Ми з мамою вийшли зустріти Павла у передпокій, але в квартиру він так і не увійшов – мама не впустила. Як тільки вона побачила його на порозі, враз зблідла і попросила піти. Від моєї доброї і спокійної матері я не очікувала такого, але вона заявила моєму нареченому, що йому у нашому домі не раді і ніякого весілля не буде.
Я не знала що думати, вибігла за Павлом, той сам був розгубленим. Ми домовились зустрітись пізніше, а я поки мала б зрозуміти, що то сталось із моєю мамою.
— Я добре знаю ту сім’ю і ти туди заміж не підеш. Крапка, – сказала мені мам прибираючи зі столу тарілки, – Я з його татом і мамою на одному заводі працювала і добре бачила і стосунки їхні і те чим вони “дихали”. За десять років ми всі такого надивились. Моєму онуку точно не потрібен ні тато такий, ні дідусь із бабусею. Тож тримай язика за зубами, доню. Не віриш мені, то я зараз зателефоную до тітки Лариси, хресної твоєї. Скажи фамілію свого нареченого і як звати його батьків. Почуєш ще й її думку.
Я таки зателефонувала і почуте мене глибоко вразило і збентежило. Хресна моя також почала відмовляти мене від того шлюбу, казала, що буде допомагати із малюком, аби лиш я не подумала іти під вінець.
Я розгублена і не знаю, як тепер мені бути. Я просто не була готова до такого. Павла я кохаю, він прекрасна людина і точно не тато і не його мама.
Але ж мама і хресна? Кого ж послухати, та й чи потрібно, скажіть?
Головна картинка ілюстративна.
